KOKOS — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, походить від п. рідк. kokosz «півень» у діалектній мазуруючій формі *[kokos];

перехід первісних k (к) у ґ міг відбутися вже на ґрунті української мови, для якої, на відміну від польської, це явище характерне;

наявність польського запозичення в говірках Харківщини може бути пояснена тим, що значна частина їх утворилася внаслідок переміщення українського населення з заходу;

очевидно, за посередництвом російської мови запозичено з німецької;

нім. Kókos(nuβ) «кокос(овий горіх)», Kókos(baum) «кокос(ове дерево)» етимологічно не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з порт. côco (мн. cocos) «кокосова пальма; кокос, кокосовий горіх», що через лат. coccum «кісточка (плоду)» зводиться до гр. κόκκος «зерно; кісточка (плоду)»;

зіставляється також з ісп. coco (мн. cocos) «кокосова пальма; кокосовий горіх», яке, можливо, походить від coco «хо, страховище» у зв’язку з тим, що із шкаралупи кокосового горіха легко робляться страшні маски;

р. ко́ко́с «кокос», бр. како́с, п. kokos, ст. kokus, ч. слц. вл. kokos, болг. коко́сов «кокосовий», м. кокос, схв- кȍкос, слн. kókos;