KNOT — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;

свн. knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» споріднене з нвн. Knochen «кістка»;

значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);

р. [гнот, кнот], бр. кнот, п. knot «тс.», [knoty] «головки льону, конопель», ч. knot «гніт; тампон з марлі; вузол», слц. knôt «гніт; тампон»;

запозичення з німецької мови;

нім. Núdel «локшина, вермішель» пов’язане з Knödel «галушка» і, далі, з Knoten «вузол» (‹ свн. knote, knode ‹ двн. knoto, knodo), спорідненим з дангл. cnotta, англ. knot, дісл. knūtr, шв. knut, дат. knude «тс.»;

п. nudle «локшина; вермішель», ч. слц. вл. nudle «локшина», схв. [нудл] «галушка з муки і картоплі», [нудла] «тс.», слн. núdelj «локшина»;