KNOCK — ЕТИМОЛОГІЯ
нока́ут «стан боксера, коли він після удару супротивника падає і вважається переможеним»
запозичення з англійської мови;
англ. knock-out «удар, що валить з ніг» утворене з основи дієслова knock «ударити» звуконаслідувального походження і прийменника out «з, геть» (дангл. ūt), спорідненого з днн. дфриз. гот. ūt, двн. ūӡ «тс.», нвн. aus «з, із», дінд. út «вгору, геть», лат. ūsque «аж до, до самого, безперервно»;
р. нока́ут, бр. нака́ўт, п. nokaut, ч. nokaut, knokaut, слц. knockout, болг. но́ка́ут, схв. нȍкаут, слн. nokaut;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нокаутува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| knock-out «удар, що валить з ніг» | англійська |
| knock «ударити» | англійська |
| out «з, геть» (дангл. ūt) | англійська |
| нака́ўт | білоруська |
| но́ка́ут | болгарська |
| ūt | готська |
| ūt | давньоанглійська |
| ūӡ «тс.» | давньоверхньонімецька |
| út «вгору, геть» | давньоіндійська |
| ūt | давньонижньонімецька |
| ūt | давньофризька |
| ūsque «аж до, до самого, безперервно» | латинська |
| aus «з, із» | нововерхньонімецька |
| nokaut | польська |
| нока́ут | російська |
| нȍкаут | сербохорватська |
| knockout | словацька |
| nokaut | словенська |
| nokaut | чеська |
| knokaut | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України