KLAPPEN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нвн. Kláppe «хлопавка, клапан, лацкан, заслінка» споріднене з Klapp «ляпас», klappen «ляскати, ляпати», klaffen «бути розкритим, роззявленим», дісл. klappa «стукати», англ. clap «ляскати, бити»;

п. klapa «лацкан; клапан», ч. слц. klapka «тс.; клавіш», болг. кла́па «лацкан; клапан», схв. klȁpka «кришка», слн. [klȃpka] «вилога»;

запозичення з німецької мови;

нвн. Klappen є формою множини від Klappe «кришка, заслінка»;

р. бр. Кла́пан, болг. Кла́па, кла́пан;

нвн. Klappe «капкан», пов’язане з klappen «закриватися», є нижньонімецькою звуковою формою, що відповідає нвн. klaffen «зяяти», англ. clap «бити; базікати»;

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

р. [кляпе́ц] «капкан», [кля́пца] «тс.; сильце», [кля́пцы] «тс.»;

звуконаслідувальне утворення, що імітує шум від різкого удару;

споріднене з укр. клепа́ти, ч. klepati, klopаti «тс.» (Machek Slaviа 16, 210);

припущення про запозичення слова з дісл. klappa «стукати, хлопати», снн. klappen (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) і про спорідненість з англ. slap «ляпас», н. Schlappe «тс.» (Matzenauer LF 7, 220; Petersson AfSlPh 35, 379) малоймовірні;

р. хло́пать, бр. хло́паць, ч. [chlopat’] «плескати», chlopiti «зачиняти», слц. chlop(k)at’, вл. kłumpać, нл. chlumpaś, болг. хло́пам, м. клопа, схв. лу́пати «бити, стукати», слн. hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити»;