KIT — ЕТИМОЛОГІЯ
кит «замазка для вікон»
запозичене, можливо, за польським посередництвом, з німецької мови;
нвн. Kitt (‹двн. quiti (kuti) «клей») «замазка, мастика; цемент» споріднене з дінд. játu «лак; гума», лат. bitūmen «мінеральна смола, асфальт», лат. (з галльської) betulla «береза» (з дерева кельти видобували смолу), що разом з ним виводяться з іє. *guetu- «смола, живиця»;
р. [кит] «замазка для вікон», бр. кіт, п. kit, ст. kita, ч. kyt, слц. git, вл. kit, нл. kita, м. кит, схв. [кȕт], слн. kít «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
китова́т
кіт
«тс.»
скітува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кіт | білоруська |
| kit | верхньолужицька |
| quiti | давньоверхньонімецька |
| kuti | давньоверхньонімецька |
| játu «лак; гума» | давньоіндійська |
| *g<SUP>u̯</SUP>etu- «смола, живиця» | індоєвропейська |
| bitūmen «мінеральна смола, асфальт» | латинська |
| betulla «береза» (з галльської)(з дерева кельти видобували смолу) | латинська |
| кит | македонська |
| kita | нижньолужицька |
| Kitt «клей»«замазка, мастика; цемент» (‹двн. quiti (kuti) | нововерхньонімецька |
| kit | польська |
| kita | польська |
| кит «замазка для вікон» | російська |
| кȕт | сербохорватська |
| git | словацька |
| kít «тс.» | словенська |
| kyt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України