KIP — ЕТИМОЛОГІЯ

ки́па «велика пакувальна міра; тюк Ж; неповоротка товста людина»

запозичене з німецької мови, очевидно, за посередництвом російської і польської;
н. Kíepe «кошик для перенесення вантажів» є формою нижньонімецького походження (пор. снн. kīpe «кошик»), спорідненою з дангл. сӯра «кошик», сӯре «тс.», англ. [kīpe] «верша», що зводяться до герм. *kup- від іє. *geu- «гнути, кривити»;
для р. ки́па приймається також (Фасмер II 235; Bern. I 504) походження від снн. kip «звʼязка шкір або льону», повʼязаного з н. Кіере;
р. ки́па «стос, кипа», бр. кі́па «тс.», п. [kipa] «плетений кошик»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kīpe «верша» англійська
кі́па «тс.» білоруська
*kup- германські
сӯра «кошик» давньоанглійська
сӯре «тс.» давньоанглійська
Kíepe «кошик для перенесення вантажів» німецька
Кіере німецька
kipa «плетений кошик» польська
ки́па «стос, кипа» російська
kip «звʼязка шкір або льону» середньонижньонімецька
*geu- «гнути, кривити» ?
ки́па ?

Ки́р

очевидно, запозичення з грецької мови;
гр. Κύρος (Κυρος) походить від дперс. Kuruš «Kip», що відповідає дінд. Kuruṣ (чоловіче імʼя), і виводиться від іран. *kur «народжуватися»;
повʼязання з гр. κύριος «пан» (Петровский 131–132) менш певне;
р. Кир, бр. Kip;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Kи́pa
Кѵ́ръ «пан» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Kip білоруська
Κύρος грецька
Κυ̃ρος грецька
κύριος «пан» грецька
Kuruṣ (чоловіче імʼя) давньоіндійська
Kuruš «Kip» давньоперська
Кир російська
*kur «народжуватися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України