KERBEL — ЕТИМОЛОГІЯ

ке́рве́ль «бугила, Anthriscus cerefolium Hoffm.; скандикс Венерин гребінь, Scandix pecten Veneris L.» (бот.)

через російське або польське посередництво запозичено з нижньонімецької або голландської мови;
нн. Kervel, гол. kervel, якому відповідає нвн. Kerbel (свн. kërvel(е)), двн. kërvol(l)a, походить від лат. caerefolium, що відтворює гр. χαιρέφυλλον, яке складається з основи дієслова χαίρω «радію», спорідненого з дінд. háryati «дістає насолоду, радіє, любить», лат. horior «спонукаю», та іменника φύλλον «лист», спорідненого з лат. folium «тс.»;
назва зумовлена приємним запахом листя бугили садової;
р. [ке́рвель] «Scandix cerefolium», [ке́рбель], п. [kierbel, kierwel], ч. kerblík «тс.», болг. [кервел] «бутень, Chaerofyllum L.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кервел «бутень, Chaerofyllum L.» болгарська
kervel голландська
χαιρέφυλλον грецька
χαίρω «радію» грецька
φύλλον «лист» грецька
kërvol(l)a давньоверхньонімецька
háryati «дістає насолоду, радіє, любить» давньоіндійська
caerefolium латинська
horior «спонукаю» латинська
folium «тс.» латинська
Kervel нижньонімецька
Kerbel (свн. kërvel(е)) нововерхньонімецька
kierbel польська
kierwel польська
ке́рвель «Scandix cerefolium» російська
ке́рбель російська
kërvel(е) середньоверхньнімецька
kerblík «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України