KAT — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, утворене від уг. ház «будинок», спорідненого з хант. kat «тс.», фін. kota «хата, хатина, халупа»;

неясне;

пов’язується (Соболевский РФВ 70, 82) з р. ката́ть (укр. ката́ти);

з погляду словотвору сумнівні зіставлення з фін. kontti «берестяний кошик, що носять на спині», ест. kott «мішок; гаманець» (Kalima 132), з чаг. kat «футляр» (Matzenauer LF 8, 208) або з слат. cotta «вид одягу» (Горяев 163);

р. кото́мка, [котома́];

запозичення з польської мови;

менш переконливі повʼязання з ка́яти(ся) (Kořínek LF 17, 347–356), з свн. gat, нвн. Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» (Janko Slavia 7, 785–790), з р. хват, п. chwat (Machek ESJČ 245) та ін;

спочатку katъ могло бути назвою дії, звідки значення п. «лихо, нещастя»;

виводиться також як запозичення (Трубачев Этимология 1965, 76–77) з ав. kāϑa«відплата, покарання (на страшному суді)»;

пор. лат. tortor «кат», похідне від torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури»;

п. kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя», як і ч. слц. вл. нл. kat «кат», повʼязується (Jakobson Word 8, 388) з ката́ти, р. ката́ть, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;

р. [кат] «кат; знаряддя фізичного покарання», бр. кат;

запозичення з кримсько-татарської або турецької мови;

крим.-тат. тур. katlama «товстий листковий коржик» повʼязане з дієсловом katla «нашарувати, скласти в складки», похідним від kat «шар, ряд», спорідненого з хак. ϰat, чув. ϰot, χut «тс.», як. ϰat «подвійний, повторено», kytta, gytta «разом», шор. kada «тс.»;

р. [катла́м] «рулет, начинений кавунним медом», [катла́мы] «здобні тонкі коржики, звернуті в трубку; листкова пампушка», [катламы́] «вид пиріжків», [катланы́] «здобні пшеничні коржики, звернуті у вигляді рулету», [котламы́] «пампушечки з листкового тіста»;