KARREN — ЕТИМОЛОГІЯ
ока́р «щось величезне»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. okara «високий віз; все велике й не-зграбне», можливо, походить від нім. Hochkarre, утвореного з прикметника hoch «високий», спорідненого з дангл. hēah, гот. hauhs «тс.», тох. А koc «високо», В kauc «тс.», лит. kaukarà, kaũkaras «гора», псл. kuča (‹*koukja), укр. ку́ча, та іменника Karre «тачка, візок», що походить від лат. carrus «тс.» (SW III 729–730);
варіанти [огва́ра, охва́ра] могли виникнути з німецької форми без польського посередництва;
п. okara разом з ч. kara виводилось також (Matzenauer 264, 399) безпосередньо від лат. carrus «віз» або нім. Karre, Karren «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огва́ра
ока́ра
охва́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hauhs «тс.» | готська |
hēah | давньоанглійська |
carrus «тс.» | латинська |
carrus «віз» | латинська |
kaukarà | литовська |
Hochkarre | німецька |
Karre | німецька |
okara «високий віз; все велике й не-зграбне» | польська |
okara | польська |
kuča (‹*koukja) | праслов’янська |
ку́ча | українська |
kara | чеська |
hoch «високий» | ? |
А koc «високо» | ? |
kauc «тс.» | ? |
kaũkaras «гора» | ? |
Karre «тачка, візок» | ? |
огва́ра | ? |
охва́ра | ? |
Karren «тс.» | ? |
карава́н «великий віз, фургон Г; катафалк Ж»
запозичення з польської мови;
п. karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)», ст. karwan, karabon «довгий, важкий великий віз», [karaban, karawón] «тс.» відбивають запозичене нвн. Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом», складне слово, утворене з іменників Karren «віз, візок; тачка», що через свн. karre, двн. karro, karra походить від лат. carrus «чотириколісний віз», і Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan – так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван»), споріднене з псл. ѵоzъ, укр. віз;
у польській мові значення «катафалк» у слова karawan виникло лише в другій половині XVIII ст. у звʼязку з застосуванням у цій функції військового воза;
зважаючи на хронологію п. karawan «катафалк», неймовірним видається його виведення (Маlіnowski PF 2, 261; Matzenauer 195; Korbut PF 4, 475; Karłowicz SWO 255) з незасвідченого свн. karwagen, двн. karawagen, перший компонент яких (свн. kar, двн. kara) має означати «жалоба, оплакування», як у нвн. Karfreitag «велика пʼятниця», букв. «сумна, жалібна пʼятниця»;
р. [карафа́шка] «лінійка, віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
караваня́р
«візник катафалка; факельник, що супроводжує катафалк»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
karro | давньоверхньонімецька |
karawagen | давньоверхньонімецька |
kara | давньоверхньонімецька |
carrus «чотириколісний віз» | латинська |
Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом» | нововерхньонімецька |
Karren «віз, візок; тачка» | нововерхньонімецька |
Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan -- так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван») | нововерхньонімецька |
Karfreitag «велика пʼятниця» | нововерхньонімецька |
karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)» | польська |
karwan (ст.) | польська |
karabon «довгий, важкий великий віз» | польська |
karaban «тс.» | польська |
karawón «тс.» | польська |
-wan | польська |
rydwan | польська |
karawan | польська |
karawan «катафалк» | польська |
ѵоzъ | праслов’янська |
карафа́шка «лінійка, віз» | російська |
karre | середньоверхньнімецька |
reit-wagen | середньоверхньнімецька |
karwagen | середньоверхньнімецька |
kar | середньоверхньнімецька |
віз | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України