KARREN — ЕТИМОЛОГІЯ

ока́р «щось величезне»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. okara «високий віз; все велике й не-зграбне», можливо, походить від нім. Hochkarre, утвореного з прикметника hoch «високий», спорідненого з дангл. hēah, гот. hauhs «тс.», тох. А koc «високо», В kauc «тс.», лит. kaukarà, kaũkaras «гора», псл. kuča (‹*koukja), укр. ку́ча, та іменника Karre «тачка, візок», що походить від лат. carrus «тс.» (SW III 729–730);
варіанти [огва́ра, охва́ра] могли виникнути з німецької форми без польського посередництва;
п. okara разом з ч. kara виводилось також (Matzenauer 264, 399) безпосередньо від лат. carrus «віз» або нім. Karre, Karren «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

огва́ра
ока́ра
охва́ра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hauhs «тс.» готська
hēah давньоанглійська
carrus «тс.» латинська
carrus «віз» латинська
kaukarà литовська
Hochkarre німецька
Karre німецька
okara «високий віз; все велике й не-зграбне» польська
okara польська
kuča (‹*koukja) праслов’янська
ку́ча українська
kara чеська
hoch «високий» ?
А koc «високо» ?
kauc «тс.» ?
kaũkaras «гора» ?
Karre «тачка, візок» ?
огва́ра ?
охва́ра ?
Karren «тс.» ?

карава́н «великий віз, фургон Г; катафалк Ж»

запозичення з польської мови;
п. karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)», ст. karwan, karabon «довгий, важкий великий віз», [karaban, karawón] «тс.» відбивають запозичене нвн. Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом», складне слово, утворене з іменників Karren «віз, візок; тачка», що через свн. karre, двн. karro, karra походить від лат. carrus «чотириколісний віз», і Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan – так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван»), споріднене з псл. ѵоzъ, укр. віз;
у польській мові значення «катафалк» у слова karawan виникло лише в другій половині XVIII ст. у звʼязку з застосуванням у цій функції військового воза;
зважаючи на хронологію п. karawan «катафалк», неймовірним видається його виведення (Маlіnowski PF 2, 261; Matzenauer 195; Korbut PF 4, 475; Karłowicz SWO 255) з незасвідченого свн. karwagen, двн. karawagen, перший компонент яких (свн. kar, двн. kara) має означати «жалоба, оплакування», як у нвн. Karfreitag «велика пʼятниця», букв. «сумна, жалібна пʼятниця»;
р. [карафа́шка] «лінійка, віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

караваня́р «візник катафалка; факельник, що супроводжує катафалк»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
karro давньоверхньонімецька
karawagen давньоверхньонімецька
kara давньоверхньонімецька
carrus «чотириколісний віз» латинська
Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом» нововерхньонімецька
Karren «віз, візок; тачка» нововерхньонімецька
Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan -- так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван») нововерхньонімецька
Karfreitag «велика пʼятниця» нововерхньонімецька
karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)» польська
karwan (ст.) польська
karabon «довгий, важкий великий віз» польська
karaban «тс.» польська
karawón «тс.» польська
-wan польська
rydwan польська
karawan польська
karawan «катафалк» польська
ѵоzъ праслов’янська
карафа́шка «лінійка, віз» російська
karre середньоверхньнімецька
reit-wagen середньоверхньнімецька
karwagen середньоверхньнімецька
kar середньоверхньнімецька
віз українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України