KARIES — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́рієс «розпад тканини кістки або зуба»
запозичення з латинської мови;
лат. cariēs «гниль, гнилість» споріднене з дінд. śṛṇā́ti «розбиває, роздрібнює», ав. sari- «уламок, черепок», гр. κεραΐζω «плюндрую, розвалюю», дірл. ar-a-chrinum «розпадаюся»;
р. ка́риес, карио́з, бр. карыёз, п. слц. karies, болг. ка́риес, схв. кȁријес, слн. káries;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каріо́з
«тс.»
каріо́зний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sari- «уламок, черепок» | авестійська |
| карыёз | білоруська |
| ка́риес | болгарська |
| κεραΐζω «плюндрую, розвалюю» | грецька |
| śṛṇā́ti «розбиває, роздрібнює» | давньоіндійська |
| ar-a-chrinum «розпадаюся» | давньоірландська |
| cariēs «гниль, гнилість» | латинська |
| karies | польська |
| ка́риес | російська |
| карио́з | російська |
| кȁријес | сербохорватська |
| karies | словацька |
| káries | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України