KAREL — ЕТИМОЛОГІЯ
каре́л
запозичення з фінської мови;
фін. Karjalainen «карельський, карел» остаточно не зʼясоване;
повʼязується з фін. karjalauma «стадо» (гадане первісне значення топоніма – «пастухи»);
виводиться також (Бубрих Сов. финноугроведение І 1948) з балтійських мов;
р. каре́л, бр. карэ́л, др. карѣлы, корѣла (зб.), п. Karelczyk, ч. Karelové, слц. Karel, болг. каре́лски;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Каре́лія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карэ́л | білоруська |
| каре́лски | болгарська |
| карѣлы | давньоруська |
| корѣла (зб.) | давньоруська |
| Karelczyk | польська |
| каре́л | російська |
| Karel | словацька |
| Karjalainen «карельський, карел» | фінська |
| karjalauma «стадо» (гадане первісне значення топоніма -- «пастухи») | фінська |
| Karelové | чеська |
Карл
запозичення з німецької мови;
нвн. Karl походить від свн. karl «чоловік», двн. karal «тс.», спорідненого з нвн. Kerl «хлопець, чоловʼяга», дісл. karl «старий чоловік, чоловік; хлоп, слуга», гр. γέρων «старик», γηραλέος «старий», дінд. járati «старіє; минає», перс. zer «старик», вірм. cer «тс.»;
р. бр. болг. Карл, п. слц. Karol, ч. Karel, вл. Karl, нл. Karlo, схв. Kȃrlo, слн. Karel;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Карловичъ
(1498)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Карл | білоруська |
| Карл | болгарська |
| Karl | верхньолужицька |
| cer «тс.» | вірменська |
| γέρων «старик» | грецька |
| γηραλέος «старий» | грецька |
| karal «тс.» | давньоверхньонімецька |
| járati «старіє; минає» | давньоіндійська |
| karl «старий чоловік, чоловік; хлоп, слуга» | давньоісландська |
| Karlo | нижньолужицька |
| Karl | нововерхньонімецька |
| Kerl «хлопець, чоловʼяга» | нововерхньонімецька |
| zer «старик» | перська |
| Karol | польська |
| Карл | російська |
| Kȃrlo | сербохорватська |
| karl «чоловік» | середньоверхньнімецька |
| Karol | словацька |
| Karel | словенська |
| Karel | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України