KAOLIN — ЕТИМОЛОГІЯ
каолі́н «біла вогнетривка глина, з якої виробляється порцеляна»
запозичення з китайської мови;
кит. Kao-ling, букв. «високий горб», є назвою місцевості, в якій видобували каолін;
р. болг. м. каоли́н, бр. каалі́н, п. вл. kaolin, ч. слц. слн. kaolín, схв. каòлӣн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каалі́н | білоруська |
| каоли́н | болгарська |
| kaolin | верхньолужицька |
| Kao-ling | китайська |
| каоли́н | македонська |
| kaolin | польська |
| каоли́н | російська |
| каòлӣн | сербохорватська |
| kaolín | словацька |
| kaolín | словенська |
| kaolín | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України