KAMM — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́тки «ткацький пристрій, за допомогою якого розправляється основа для намотування на навій»

запозичення з польської мови;
п. rytki, retki, retkam «тс.» походять від нім. Ríetkamm, утвореного з іменників Riet (Ried) «бердо», пов’язаного з Ried «очерет», з двн. (h)riot, спорідненого з дангл. hrēod, тох. kru «тс.», лит. krutė́ti «ворушитися», і Kamm «гребінь; бердо» (свн. kam, двн. kamb «тс.»), спорідненого з лтс. zа̄obs «зуб», лит. žam̃bis «соха», гр. γόμφος «кілочок», псл. zǫbъ, укр. зуб;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рє́тки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
γόμφος «кілочок» грецька
hrēod давньоанглійська
(h)riot давньоверхньонімецька
kamb давньоверхньонімецька
zùobs «зуб» латиська
krutėˊti «ворушитися» литовська
žam̃bis «соха» литовська
Ríetkamm німецька
Ried «очерет» німецька
Kamm «гребінь; бердо» (свн. kam, двн. kamb «тс.») німецька
Riet німецька
rytki польська
retki польська
retkam «тс.» польська
zǫbъ праслов’янська
kam середньоверхньнімецька
зуб українська
kru «тс.» ?

ка́мбій «тканина між лубом і деревиною деяких рослин» (бот.)

запозичення з новолатинської мови;
нлат. cambium «тс.» повʼязане з слат. cambio, cambiāre «змінювати», галльського походження, спорідненим з дірл. camm «кривий», кімр. корн. cam, брет. kamm «тс.», гр. σκαμβός «викривлений»;
р. болг. ка́мбий, бр. ка́мбій, п. ч. слц. вл. kambium, схв. кȁмбиј, кàмбија, слн. kámbij;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́мбій білоруська
ка́мбий болгарська
kamm «тс.» бретонська
kambium верхньолужицька
σκαμβός «викривлений» грецька
camm «кривий» давньоірландська
cam кімрська
cam корнська
cambium «тс.» новолатинська
kambium польська
ка́мбий російська
кȁмбиј сербохорватська
кàмбија сербохорватська
cambio середньолатинська
cambiāre «змінювати» середньолатинська
kambium словацька
kámbij словенська
kambium чеська

камво́льний «вичесаний для виробництва тонкої вовняної тканини»

запозичення з німецької мови;
нвн. Kammwolle «чесана вовна» складається з іменників Kamm «гребінь», спорідненого з дангл. camb, дісл. kambr «тс.», дінд. jámbhaḥ «ікло», гр. γόμφος «кілочок; цвях», псл. zǫbъ, укр. зуб, і Wolle «вовна», спорідненого з дангл. wull, дісл. ull, гот. wulla, дінд. ū́rṇā, ав. varənā, псл. *vъl̥na, укр. во́вна «тс.»;
р. камво́льный, бр. камво́льны, болг. ка́мволен;
Фонетичні та словотвірні варіанти

камво́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varənā авестійська
камво́льны білоруська
ка́мволен болгарська
wulla готська
γόμφος «кілочок; цвях» грецька
camb давньоанглійська
wull давньоанглійська
jámbhaḥ «ікло» давньоіндійська
ū́rṇā давньоіндійська
kambr «тс.» давньоісландська
ull давньоісландська
Wolle «вовна» німецька
Kammwolle «чесана вовна» нововерхньонімецька
Kamm «гребінь» нововерхньонімецька
zǫbъ праслов’янська
*v<SUP>ъ</SUP>l̥na праслов’янська
камво́льный російська
зуб українська
во́вна «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України