KALK — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
калка́н «прилад, за допомогою якого качали воду з лиману чи каналу для поливання городів» (заст.)
очевидно, повʼязане з тур. kalk «підійматися»;
виводиться також (Дзендзелівський НЗ УжДУ ІЗ, 73–74) від тур. kalkan «щит», похідного від kalk;
болг. [калка́н] «млинове колесо»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калка́н «млинове колесо» | болгарська |
| kalk «підійматися» | турецька |
| kalkan «щит» | турецька |
ка́лька «слово або словосполучення, складене з елементів власної мови за іншомовною схемою»
запозичення з французької мови;
фр. calque «тс.», calquer «пo-рабському наслідувати» є результатом перенесення назви calque «копія»;
р. бр. ка́лька, п. kalka, ч. слц. kalk, болг. ка́лка, схв. кȁлк, слн. kàlk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калькува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́лька | білоруська |
| ка́лка | болгарська |
| kalka | польська |
| ка́лька | російська |
| кȁлк | сербохорватська |
| kalk | словацька |
| kàlk | словенська |
| calque «тс.» | французька |
| calquer «пo-рабському наслідувати» | французька |
| calque «копія» | французька |
| kalk | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України