JUNG — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ю́нга «підліток, що навчається на кораблі морської справи і виконує обов’язки матроса»
запозичене з голландської мови за російським посередництвом;
гол. jongen «хлопець; юнга» походить від jong «молодий», спорідненого з двн. (› нвн.), днн. дфриз. jung, дангл. geong, англ. young, дісл. ungr, гот. juggs, псл. junъ, укр. ю́ний;
р. бр. болг. ю́нга, п. junga, полаб. jungĕ (прикм.) «молодий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| young | англійська |
| ю́нга | білоруська |
| ю́нга | болгарська |
| jongen «хлопець; юнга» | голландська |
| juggs | готська |
| geong | давньоанглійська |
| ungr | давньоісландська |
| jung | давньонижньонімецька |
| jung | давньофризька |
| jungĕ «молодий» (прикм.) | полабська |
| junga | польська |
| junъ | праслов’янська |
| ю́нга | російська |
| ю́ний | українська |
| jong «молодий» | ? |
ю́нкер «поміщик у Німеччині; (заст.) учень військового училища» (іст.)
запозичене з німецької мови частково за посередництвом російської (у значенні «учень військового училища»);
н. Junker «великий поміщик у Пруссії; панич; (військ.) юнкер (як скорочення від Fahnenjunker)» через свн. junchёrre походить від двн. junchērro (букв.) «молодий пан», складного слова, утвореного з компонентів junc-, пов’язаного з двн. нвн. jung «молодий», i hērro (‹ двн. hē˘rro (‹ hēriro) «пан», нвн. Herr «тс.»), утвореного від hēr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий, із сивим волоссям»), яке споріднене з дангл. hār «сірий; сивий», англ. hoar(y), дісл. hārr «тс.», псл. sěrъ, укр. сі́рий;
р. бр. болг. ю́нкер, п. junkier, ч. слц. junker, вл. júnker (іст.) «юнкер (поміщик у Німеччині)», нл. junkor, схв. jyнкер, слн. júnker «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юнкерня́
«юнкери (учні військового училища)»
(зб.)
ю́нкерство
«юнкери (в обох значеннях)»
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hoar(y) | англійська |
| ю́нкер | білоруська |
| ю́нкер | болгарська |
| júnker «юнкер (поміщик у Німеччині)» (іст.) | верхньолужицька |
| hār «сірий; сивий» | давньоанглійська |
| junchērro «молодий пан» (букв.) | давньоверхньонімецька |
| jung «молодий» | давньоверхньонімецька |
| hārr «тс.» | давньоісландська |
| junkor | нижньолужицька |
| Junker «великий поміщик у Пруссії; панич; (військ.) юнкер (як скорочення від Fahnenjunker)» | німецька |
| jung «молодий» | нововерхньонімецька |
| Herr «тс.» | нововерхньонімецька |
| junkier | польська |
| sěrъ | праслов’янська |
| ю́нкер | російська |
| jyнкер | сербохорватська |
| junchёrre | середньоверхньнімецька |
| junker | словацька |
| júnker «тс.» | словенська |
| сі́рий | українська |
| junker | чеська |
| junc- | ? |
| hēriro «пан» | ? |
| hēr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий, із сивим волоссям») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України