JOT — ЕТИМОЛОГІЯ
йот «літера j, й»
запозичення з німецької мови;
нім. Jot, Jod «літера j» походить від гебр. i̯ōdh (назва відповідної літери);
р. болг. йот, бр. ёт, п. jot, схв. jȍт, jȍтa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йота́ція
йото́ваний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёт | білоруська |
| йот | болгарська |
| i̯ōdh (назва відповідної літери) | гебрайська |
| Jot | німецька |
| Jod «літера j» | німецька |
| jot | польська |
| йот | російська |
| jȍт | сербохорватська |
| jȍтa | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України