JIG — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з східнороманських мов;

рум. jigăráie «згага; хвороба тварин, що полягає у запаленні глотки», молд. жигэра́е «тс.» утворені відповідно від рум. jig «згага», молд. жиг «тс.», запозичених з слов’янських мов (пор. схв. [жȗг] «рана, шрам», пов’язане з жи́гати «завдавати гострого болю, колоти» – Vrabie Romanoslavica 14, 141) або з рум. jigărí «схуднути, змарніти», молд. жигэри́ «тс.», що є запозиченнями з угорської мови або пов’язані з слов. žigati (Tiktin 871; Crânjală 253);

запозичення з французької мови;

фр. gigue походить від англ. jig «тс.», яке, в свою чергу, зводиться до фр. ст. gigue «скрипка; скрипаль» або giguer «танцювати»;

р. болг. жи́га;