JASPIS — ЕТИМОЛОГІЯ
я́спис «яшма»
запозичення з латинської мови;
лат. iaspis «яшма» походить від гр. ἴασπις «тс.», що вважається запозиченим з фінікійської чи гебрайської мови;
р. болг. я́спис «яшма» (старовинна назва), п. ч. слц. вл. jaspis «яшма», схв. jaспис, слн. jáspis «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ясписъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́спис «яшма» (старовинна назва) | болгарська |
| jaspis «яшма» | верхньолужицька |
| ἴασπις «тс.» | грецька |
| iaspis «яшма» | латинська |
| jaspis «яшма» | польська |
| я́спис «яшма» (старовинна назва) | російська |
| jaспис | сербохорватська |
| jaspis «яшма» | словацька |
| jáspis «тс.» | словенська |
| jaspis «яшма» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України