JANUARY — ЕТИМОЛОГІЯ

Януа́рій

утворене на основі лат. Januārius «січень», прикметника від Jānus, (букв.) «належний Янусові, дотичний Януса», староітальського бога сонячного коловороту, ім’я якого є персоніфікованою назвою арки воріт iānus «прохід із склепінням; ворота з аркою» (пор. також iānua (жін. р.) «двері»), яке споріднене з дінд. уā́nаḥ «шлях», дірл. āth «брід», укр. ї́ду;
р. Януа́рий, (розм.) Янва́рий, Янва́рь, ст. Иануарий, бр. Януа́р, Януа́рый, п. January, ч. Januarius, слц. Januárius, болг. Януа́р, Януа́ри, Януа́рий, м. jануари «січень», jанар, jануар «тс.», схв. Jану̀āриje;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Іаннуа́рій (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Януа́р білоруська
Януа́рый білоруська
Януа́р болгарська
Януа́ри болгарська
Януа́рий болгарська
уā́nаḥ «шлях» давньоіндійська
āth «брід» давньоірландська
Januārius «січень» латинська
iānus «прохід із склепінням; ворота з аркою» (пор. також iānua (жін. р.) латинська
Jānus латинська
iānua латинська
jануари «січень» македонська
jанар македонська
jануар «тс.» македонська
January польська
Януа́рий (розм.) російська
Янва́рь російська
Иануарий (ст.) російська
Янва́рий російська
Jану̀āриje сербохорватська
Januárius словацька
ї́ду українська
Januarius чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України