IST — ЕТИМОЛОГІЯ

є (форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти, давніше -- 3 ос. одн.)

псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este, форми 3, l, 2 ос. одн. і l, 2 ос. мн. атематичного дієслова теперішнього часу від іє. *es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть);
найближчі відповідники: дінд. ásti, ásmi, ási, ав. asti, ahmi, ahi, гот. ist, im, is, гр. ἔστɩ (ἐστί), εἰμɩ, εἶ, лат. est, es (ст. ess), прус. asmai, assai, essei, лит. esti, est, esù (ст. і діал. esmúɩ), esi (іє. *esti, *esmi, *esi);
форма є постала внаслідок скорочення (j)estь, цей процес спостерігається вже у старослов’янській мові;
р. др. есть, бр. ёсць, п. jest, ч. jest, je, слц. вл. je, нл. jo, болг. м. е, схв. jȅcm(e), , слн. jè, стсл, єсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

-ем
-есь
-єм
-єсь
(скорочені допоміжні форми 1 ос. одн.)
-сь (скорочені допоміжні форми 2 ос. одн.)
-сьмо (скорочена допоміжна форма 1 ос. мн.)
-сьте (скорочена допоміжна форма 2 ос. мн.)
ecú (2 ос. одн.)
єство́
єсте́ (2 ос. мн.)
єсьм (1 ос. одн.)
єсьмо́ (\ ос. мн.)
єсьте́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
asti авестійська
ahmi авестійська
ahi авестійська
ёсць білоруська
е болгарська
je верхньолужицька
ist готська
im готська
is готська
ἔστɩ (ἐστί) грецька
εἰμɩ грецька
ει˜ грецька
ἐστί грецька
ásti давньоіндійська
ásmi давньоіндійська
ási давньоіндійська
есть давньоруська
*es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть) індоєвропейська
*esti індоєвропейська
*esmi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
est латинська
es (ст. ess) латинська
ess латинська
ẽsti литовська
est литовська
esù (ст. і діал. esmúɩ) литовська
esi (іє. *esti, *esmi, *esi) литовська
esmúɩ литовська
е македонська
jo нижньолужицька
jest польська
*(j)estь праслов’янська
*(j)esmь праслов’янська
*(j)esi праслов’янська
(j)esmъ праслов’янська
(j)este праслов’янська
*sǫtь праслов’янська
(j)estь (j)estь праслов’янська
asmai прусська
assai прусська
essei прусська
есть російська
jȅcm(е) (e) сербохорватська
сербохорватська
je словацька
словенська
єсть старослов’янська
суть українська
jest чеська
je чеська

палеонтоло́гія «наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох»

н. Paläontologíe, фр. paléontologie, англ. pal(а)entology утворені з основ гр. παλαιός «давній, старовинний», ὀντο- від ὄν, род. в. ὄντος «існуюче», пов’язаного з εἰμί «я є», ἐστί «він є», спорідненого з дінд. ásti, лат. est, гот. нвн. ist, лит. ẽsti, псл. *(j)estь «тс.», укр. є, і гр. λογία від λόγος «слово, вчення»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. палеонтоло́гия, бр. палеантало́гія, п. paleontologia, ч. paleontologie, слц. paleontológia, вл. paleontologija, м. палеонтологиjа, схв. палеонтолòгиjа, слн. paleontología;
Фонетичні та словотвірні варіанти

палеонто́лог
палеонтологі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pal(а)entology англійська
палеантало́гія білоруська
палеонтоло́гия болгарська
paleontologija верхньолужицька
ist готська
παλαιός «давній, старовинний» грецька
εἰμί «я є» грецька
ἐστί «він є» грецька
λογία «слово, вчення» грецька
λόγος грецька
ásti давньоіндійська
est латинська
ẽsti литовська
палеонтологиjа македонська
Paläontologíe німецька
ist нововерхньонімецька
paleontologia польська
*(j)estь «тс.» праслов’янська
палеонтоло́гия російська
палеонтолòгиjа сербохорватська
paleontológia словацька
paleontología словенська
є українська
paléontologie французька
paleontologie чеська
λόγος ?

і́стній «справжній»

псл. istъ (*istьnъ) «справжній; щирий; цей, той; сам», очевидно, утворене з основ займенників *is- (‹*jьs-) «той» і tъ «тс.», подібно до лат. iste «цей, той», умбр. esto «тс.»;
сюди ж, можливо, лтс. ĩsts «справжній», ĩstens «тс.»;
недостатньо переконливі зіставлення з дінд. śē «має у володінні», īśānáḥ «володар, маєтний», гот. aigin «власність», двн. eigan «власний» (Baudouin de Courtenay PF 12, 16–17; Stang NTS 15, 347– 348), з іє. es- «бути» (Mikl. EW 105; Meillet Etudes 300–301), з лит. jùsti «почувати» (Machek Studie 47–48), як і реконструкція (Bern. I 435) псл. *jьzstъ (‹*jьz «із» і st- «стати»), паралельного до лат. exsistere «існувати», або виведення (Machek ESJČ 228) з псл. *vьstъ‹*vid-tos, нібито похідного від *veid- «видіти, бачити»;
р. и́стый, «щирий, справжній», [и́стный] «тс.», бр. і́сны «дійсний, існуючий, справжній», др. истыи «той; той самий; справжній», п. istny «справжній», [isny], ст. ist, isty «тс.», ч. jistý «певний, безсумнівний», слц. istý «тс.», [istny] «той самий», вл. wěsty «вірний, неминучий; певний, точний; якийсь, деякий», нл. wěsty «тс.», ст. jisty, болг. ист «той самий», схв. ȕстū, слн. ísti «тс.», стсл. истъ «той самий, той», истовъ «справжній; сущий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доїстний
и́сний
и́ста «тс.»
и́сте «тс.; сутність»
исти́зна «шукана сума грошей»
исти́й «тс.»«капітал»
и́стина «капітал»
и́стний «справжній, дійсний; наполегливий, жвавий» (и́стній)] Ж
истно́та «суть»
исто́вина «капітал»
исто́та «тс.»
і́сний «тс.»
існі́сінький «тс.»
і́стинствувати «запевняти»
істні́сінький «дійсний; такий самий»
і́стно «справді»
наи́cmi «справді»
наїсто «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
і́сны «дійсний, існуючий, справжній» білоруська
ист «той самий» болгарська
wěsty «вірний, неминучий; певний, точний; якийсь, деякий» верхньолужицька
aigin «власність» готська
eigan «власний» давньоверхньонімецька
īˊśē «має у володінні» давньоіндійська
īśānáḥ «володар, маєтний» давньоіндійська
истыи «той; той самий; справжній» давньоруська
*es- «бути» індоєвропейська
iste «цей, той» латинська
exsistere «існувати» латинська
ĩsts «справжній» латиська
ĩstens «тс.» латиська
jùsti «почувати» литовська
wěsty «тс.» нижньолужицька
jisty нижньолужицька
istny «справжній» польська
isny польська
ist «тс.» польська
isty «тс.» польська
istъ «справжній; щирий; цей, той; сам» (*istьnъ) праслов’янська
*is- «той» (‹*jьs-) праслов’янська
«тс.» праслов’янська
*jьs- праслов’янська
*istьnъ праслов’янська
*jьzstъ (‹*jьz «із» і st- «стати») праслов’янська
*vьstъ праслов’янська
*veid- «видіти, бачити» праслов’янська
*jьz праслов’янська
st- праслов’янська
*vid-tos праслов’янська
и́стый «щирий, справжній» російська
и́стный «тс.» російська
ȕстū сербохорватська
istý «тс.» словацька
istny «той самий» словацька
ísti «тс.» словенська
истъ «той самий, той»«справжній; сущий» старослов’янська
esto «тс.» умбрська
jistý «певний, безсумнівний» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України