IST — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este, форми 3, l, 2 ос. одн. і l, 2 ос. мн. атематичного дієслова теперішнього часу від іє. *es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть);

найближчі відповідники: дінд. ásti, ásmi, ási, ав. asti, ahmi, ahi, гот. ist, im, is, гр. ἔστɩ (ἐστί), εἰμɩ, εἶ, лат. est, es (ст. ess), прус. asmai, assai, essei, лит. esti, est, esù (ст. і діал. esmúɩ), esi (іє. *esti, *esmi, *esi);

форма є постала внаслідок скорочення (j)estь, цей процес спостерігається вже у старослов’янській мові;

р. др. есть, бр. ёсць, п. jest, ч. jest, je, слц. вл. je, нл. jo, болг. м. е, схв. jȅcm(e), jȅ, слн. jè, стсл, єсть;

н. Paläontologíe, фр. paléontologie, англ. pal(а)entology утворені з основ гр. παλαιός «давній, старовинний», ὀντο- від ὄν, род. в. ὄντος «існуюче», пов’язаного з εἰμί «я є», ἐστί «він є», спорідненого з дінд. ásti, лат. est, гот. нвн. ist, лит. ẽsti, псл. *(j)estь «тс.», укр. є, і гр. λογία від λόγος «слово, вчення»;

запозичення із західноєвропейських мов;

р. болг. палеонтоло́гия, бр. палеантало́гія, п. paleontologia, ч. paleontologie, слц. paleontológia, вл. paleontologija, м. палеонтологиjа, схв. палеонтолòгиjа, слн. paleontología;

псл. istъ (*istьnъ) «справжній; щирий; цей, той; сам», очевидно, утворене з основ займенників *is- (‹*jьs-) «той» і tъ «тс.», подібно до лат. iste «цей, той», умбр. esto «тс.»;

сюди ж, можливо, лтс. ĩsts «справжній», ĩstens «тс.»;

недостатньо переконливі зіставлення з дінд. śē «має у володінні», īśānáḥ «володар, маєтний», гот. aigin «власність», двн. eigan «власний» (Baudouin de Courtenay PF 12, 16–17; Stang NTS 15, 347– 348), з іє. es- «бути» (Mikl. EW 105; Meillet Etudes 300–301), з лит. jùsti «почувати» (Machek Studie 47–48), як і реконструкція (Bern. I 435) псл. *jьzstъ (‹*jьz «із» і st- «стати»), паралельного до лат. exsistere «існувати», або виведення (Machek ESJČ 228) з псл. *vьstъ‹*vid-tos, нібито похідного від *veid- «видіти, бачити»;

р. и́стый, «щирий, справжній», [и́стный] «тс.», бр. і́сны «дійсний, існуючий, справжній», др. истыи «той; той самий; справжній», п. istny «справжній», [isny], ст. ist, isty «тс.», ч. jistý «певний, безсумнівний», слц. istý «тс.», [istny] «той самий», вл. wěsty «вірний, неминучий; певний, точний; якийсь, деякий», нл. wěsty «тс.», ст. jisty, болг. ист «той самий», схв. ȕстū, слн. ísti «тс.», стсл. истъ «той самий, той», истовъ «справжній; сущий»;