IST — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
є (форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти, давніше -- 3 ос. одн.)
псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este, форми 3, l, 2 ос. одн. і l, 2 ос. мн. атематичного дієслова теперішнього часу від іє. *es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть);
найближчі відповідники: дінд. ásti, ásmi, ási, ав. asti, ahmi, ahi, гот. ist, im, is, гр. ἔστɩ (ἐστί), εἰμɩ, εἶ, лат. est, es (ст. ess), прус. asmai, assai, essei, лит. esti, est, esù (ст. і діал. esmúɩ), esi (іє. *esti, *esmi, *esi);
форма є постала внаслідок скорочення (j)estь, цей процес спостерігається вже у старослов’янській мові;
р. др. есть, бр. ёсць, п. jest, ч. jest, je, слц. вл. je, нл. jo, болг. м. е, схв. jȅcm(e), jȅ, слн. jè, стсл, єсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
-ем
-есь
-єм
-єсь
-м
(скорочені допоміжні форми 1 ос. одн.)
-сь
(скорочені допоміжні форми 2 ос. одн.)
-сьмо
(скорочена допоміжна форма 1 ос. мн.)
-сьте
(скорочена допоміжна форма 2 ос. мн.)
ecú
(2 ос. одн.)
єство́
єсте́
(2 ос. мн.)
єсьм
(1 ос. одн.)
єсьмо́
(\ ос. мн.)
єсьте́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
asti | авестійська |
ahmi | авестійська |
ahi | авестійська |
ёсць | білоруська |
е | болгарська |
je | верхньолужицька |
ist | готська |
im | готська |
is | готська |
ἔστɩ (ἐστί) | грецька |
εἰμɩ | грецька |
ει˜ | грецька |
ἐστί | грецька |
ásti | давньоіндійська |
ásmi | давньоіндійська |
ási | давньоіндійська |
есть | давньоруська |
*es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть) | індоєвропейська |
*esti | індоєвропейська |
*esmi | індоєвропейська |
*esi | індоєвропейська |
*esi | індоєвропейська |
est | латинська |
es (ст. ess) | латинська |
ess | латинська |
ẽsti | литовська |
est | литовська |
esù (ст. і діал. esmúɩ) | литовська |
esi (іє. *esti, *esmi, *esi) | литовська |
esmúɩ | литовська |
е | македонська |
jo | нижньолужицька |
jest | польська |
*(j)estь | праслов’янська |
*(j)esmь | праслов’янська |
*(j)esi | праслов’янська |
(j)esmъ | праслов’янська |
(j)este | праслов’янська |
*sǫtь | праслов’янська |
(j)estь (j)estь | праслов’янська |
asmai | прусська |
assai | прусська |
essei | прусська |
есть | російська |
jȅcm(е) (e) | сербохорватська |
jȅ | сербохорватська |
je | словацька |
jè | словенська |
єсть | старослов’янська |
суть | українська |
jest | чеська |
je | чеська |
палеонтоло́гія «наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох»
н. Paläontologíe, фр. paléontologie, англ. pal(а)entology утворені з основ гр. παλαιός «давній, старовинний», ὀντο- від ὄν, род. в. ὄντος «існуюче», пов’язаного з εἰμί «я є», ἐστί «він є», спорідненого з дінд. ásti, лат. est, гот. нвн. ist, лит. ẽsti, псл. *(j)estь «тс.», укр. є, і гр. λογία від λόγος «слово, вчення»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. палеонтоло́гия, бр. палеантало́гія, п. paleontologia, ч. paleontologie, слц. paleontológia, вл. paleontologija, м. палеонтологиjа, схв. палеонтолòгиjа, слн. paleontología;
Фонетичні та словотвірні варіанти
палеонто́лог
палеонтологі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pal(а)entology | англійська |
палеантало́гія | білоруська |
палеонтоло́гия | болгарська |
paleontologija | верхньолужицька |
ist | готська |
παλαιός «давній, старовинний» | грецька |
εἰμί «я є» | грецька |
ἐστί «він є» | грецька |
λογία «слово, вчення» | грецька |
λόγος | грецька |
ásti | давньоіндійська |
est | латинська |
ẽsti | литовська |
палеонтологиjа | македонська |
Paläontologíe | німецька |
ist | нововерхньонімецька |
paleontologia | польська |
*(j)estь «тс.» | праслов’янська |
палеонтоло́гия | російська |
палеонтолòгиjа | сербохорватська |
paleontológia | словацька |
paleontología | словенська |
є | українська |
paléontologie | французька |
paleontologie | чеська |
λόγος | ? |
і́стній «справжній»
псл. istъ (*istьnъ) «справжній; щирий; цей, той; сам», очевидно, утворене з основ займенників *is- (‹*jьs-) «той» і tъ «тс.», подібно до лат. iste «цей, той», умбр. esto «тс.»;
сюди ж, можливо, лтс. ĩsts «справжній», ĩstens «тс.»;
недостатньо переконливі зіставлення з дінд. śē «має у володінні», īśānáḥ «володар, маєтний», гот. aigin «власність», двн. eigan «власний» (Baudouin de Courtenay PF 12, 16–17; Stang NTS 15, 347– 348), з іє. es- «бути» (Mikl. EW 105; Meillet Etudes 300–301), з лит. jùsti «почувати» (Machek Studie 47–48), як і реконструкція (Bern. I 435) псл. *jьzstъ (‹*jьz «із» і st- «стати»), паралельного до лат. exsistere «існувати», або виведення (Machek ESJČ 228) з псл. *vьstъ‹*vid-tos, нібито похідного від *veid- «видіти, бачити»;
р. и́стый, «щирий, справжній», [и́стный] «тс.», бр. і́сны «дійсний, існуючий, справжній», др. истыи «той; той самий; справжній», п. istny «справжній», [isny], ст. ist, isty «тс.», ч. jistý «певний, безсумнівний», слц. istý «тс.», [istny] «той самий», вл. wěsty «вірний, неминучий; певний, точний; якийсь, деякий», нл. wěsty «тс.», ст. jisty, болг. ист «той самий», схв. ȕстū, слн. ísti «тс.», стсл. истъ «той самий, той», истовъ «справжній; сущий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доїстний
и́сний
и́ста
«тс.»
и́сте
«тс.; сутність»
исти́зна
«шукана сума грошей»
исти́й
«тс.»«капітал»
и́стина
«капітал»
и́стний
«справжній, дійсний; наполегливий, жвавий»
(и́стній)] Ж
истно́та
«суть»
исто́вина
«капітал»
исто́та
«тс.»
і́сний
«тс.»
існі́сінький
«тс.»
і́стинствувати
«запевняти»
істні́сінький
«дійсний; такий самий»
і́стно
«справді»
наи́cmi
«справді»
наїсто
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
і́сны «дійсний, існуючий, справжній» | білоруська |
ист «той самий» | болгарська |
wěsty «вірний, неминучий; певний, точний; якийсь, деякий» | верхньолужицька |
aigin «власність» | готська |
eigan «власний» | давньоверхньонімецька |
īˊśē «має у володінні» | давньоіндійська |
īśānáḥ «володар, маєтний» | давньоіндійська |
истыи «той; той самий; справжній» | давньоруська |
*es- «бути» | індоєвропейська |
iste «цей, той» | латинська |
exsistere «існувати» | латинська |
ĩsts «справжній» | латиська |
ĩstens «тс.» | латиська |
jùsti «почувати» | литовська |
wěsty «тс.» | нижньолужицька |
jisty | нижньолужицька |
istny «справжній» | польська |
isny | польська |
ist «тс.» | польська |
isty «тс.» | польська |
istъ «справжній; щирий; цей, той; сам» (*istьnъ) | праслов’янська |
*is- «той» (‹*jьs-) | праслов’янська |
tъ «тс.» | праслов’янська |
*jьs- | праслов’янська |
*istьnъ | праслов’янська |
*jьzstъ (‹*jьz «із» і st- «стати») | праслов’янська |
*vьstъ | праслов’янська |
*veid- «видіти, бачити» | праслов’янська |
*jьz | праслов’янська |
st- | праслов’янська |
*vid-tos | праслов’янська |
и́стый «щирий, справжній» | російська |
и́стный «тс.» | російська |
ȕстū | сербохорватська |
istý «тс.» | словацька |
istny «той самий» | словацька |
ísti «тс.» | словенська |
истъ «той самий, той»«справжній; сущий» | старослов’янська |
esto «тс.» | умбрська |
jistý «певний, безсумнівний» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України