INVALID — ЕТИМОЛОГІЯ
інвалі́д
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Invalíde, фр.invalide походять від лат. invalidus «слабкий, хворий», утвореного з заперечної частки in- «не-» (ст. *en), спорідненої з дінд. ав. a-, an-, вірм. an-, тох. an-, en-, em-, гр, ’α-, ’αν-, дірл. an-, in-, ē-, гот. двн. дангл. un- (‹iє. *-), і прикметника validus «сильний, міцний», похідного від дієслова valēre «бути сильним, міцним»;
р. болг. м. инвали́д, бр. інвалід, п. нл. inwalida, ч. слц. invalid, вл. inwalid, схв. инвàлūд, слн. invalíd;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| a- | авестійська |
| інвалі́д | білоруська |
| инвали́д | болгарська |
| inwalid | верхньолужицька |
| an- | вірменська |
| un- (‹iє. *$-) | готська |
| 'α- | грецька |
| 'αν- | грецька |
| un- (‹iє. *$-) | давньоанглійська |
| un- (‹iє. *$-) | давньоверхньонімецька |
| a- | давньоіндійська |
| an- | давньоірландська |
| in- | давньоірландська |
| ē- | давньоірландська |
| invalidus «слабкий, хворий» | латинська |
| in- «не-» (ст. *en) | латинська |
| validus «сильний, міцний» | латинська |
| valēre «бути сильним, міцним» | латинська |
| *en | латинська |
| инвали́д | македонська |
| inwalida | нижньолужицька |
| Invalíde | німецька |
| inwalida | польська |
| инвали́д | російська |
| инвàлūд | сербохорватська |
| invalid | словацька |
| invalíd | словенська |
| invalide | французька |
| invalid | чеська |
| an- | ? |
| en- | ? |
| em- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України