INTERIOR — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. intérieur «внутрішній; внутрішня частина, середина» походить від лат. interior «ближчий до середини», пов’язаного з прийменником inter «між, серед»;

р. интерье́р, бр. інтэр’е́р, п. intérieur, ч. слц. interiér, болг. интерио́р, м. интерие́р, схв. интерѝјēр, слн. interiêr;

запозичення з французької мови;

фр. intime походить від лат. intimus «найбільш внутрішній, найглибший; щирий, задушевний», що є формою прикметника найвищого ступеня до interior «ближчий до середини»;

р. инти́мный, бр. інты́мны, п. intymny, ч. intimní, слц. intímny, вл. intimny, болг. м. Инти́мен., СХВ. ȕнтūман, слн. intímen;

псл. *ǫtroba;

суфіксальне утворення (суфікс -(о)bа, пор. хворо́ба) від *ǫtro «нутро», що споріднене з дінд. antrám «нутрощі», ántaras «внутрішній», antár «всередині, між», ав. antarа- «внутрішній», вірм. ǝnderk‛ (мн.);

далі пов’язане чергуванням голосних з гр. ἔντερον «нутрощі», дісл. iðrar (мн.) «тс.», двн. untar (нім. unter) «під; між; серед», лат. inter (‹‹enter) «між», interior «внутрішній», що зводяться до основи іє. *en-ter(o)- «внутрішній» від кореня іє. *en- «в; всередині»;

р. болг. м. утро́ба, бр. вантро́ба (з польської), [утро́бы] «нутрощі», [утро́бець] «пронос», др. утроба, п. wątroba «печінка», ч. слц. útroba, вл. wutroba «нутрощі, серце», нл. wutšoba, hutšoba «серце», схв. у̏троба «нутрощі», у̏тробица «печінка», слн. vọ́troba «нутрощі», стсл. ѫтроба;