INSTITUT — ЕТИМОЛОГІЯ
інститу́т
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Institút, фр.institut, англ. institute походять від лат. īnstitūtum «організація, лад; запроваджений порядок», пов’язаного з дієсловом īnstituo «ставлю, розміщую; створюю, споруджую», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова statuo «ставлю, встановлюю»;
р. болг. м. Институ́т, бр. інстытут, п. instytut, вл. нл. institut, слц. слн. inštitút, схв. инсттӯт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інститу́тка
інститу́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| institute | англійська |
| інстыту́т | білоруська |
| институ́т | болгарська |
| institut | верхньолужицька |
| īnstitūtum «організація, лад; запроваджений порядок» | латинська |
| īnstituo «ставлю, розміщую; створюю, споруджую» | латинська |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| statuo «ставлю, встановлюю» | латинська |
| институ́т | македонська |
| institut | нижньолужицька |
| Institút | німецька |
| instytut | польська |
| институ́т | російська |
| инстùтӯт | сербохорватська |
| inštitút | словацька |
| inštitút | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України