INITIAL — ЕТИМОЛОГІЯ
ініціа́л
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Initiále «початкова буква», initiál «початковий», фр. initial, як і англ. initial «тс.», походять від лат. initiālis «первісний, початковий», пов’язаного з initium «вступ, початок», яке зводиться до дієслова ineo «входжу, вступаю», утвореного з префікса in- «в-» і дієслова ео (itum, īre) «іду, ходжу», спорідненого з псл. iti, укр. іти́;
р. болг. инициа́л, бр. ініцыя́л, п. inicjał, ч. слц. слн. iniciála, вл. iniciala, м. иниција́л, схв. иницјāл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ініціа́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
initial «тс.» | англійська |
ініцыя́л | білоруська |
инициа́л | болгарська |
iniciala | верхньолужицька |
initiālis «первісний, початковий» | латинська |
initium «вступ, початок» | латинська |
ineo «входжу, вступаю» | латинська |
ео «в-» | латинська |
īre «іду, ходжу» | латинська |
itum | латинська |
иниција́л | македонська |
Initiále «початкова буква» | німецька |
initiál «початковий» | німецька |
inicjał | польська |
iti | праслов’янська |
иницùјāл | сербохорватська |
iniciála | словацька |
iniciála | словенська |
іти́ | українська |
initial | французька |
iniciála | чеська |
инициа́л | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України