INDUCTION — ЕТИМОЛОГІЯ

інду́кція

запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Induktión, фр. induction, як і англ. induction, походять від лат. inductio «введення, представлення, проведення», пов’язаного з дієсловом induco «вводжу», складеним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова dūco «воджу, веду»;
р. болг. инду́кция, бр. індукцыя, п. indukcja, ч. indukce, слц. indukcia, м. индукција, схв. индỳкција, слн. indúkcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

індуктиві́зм
індукти́вний
інду́ктор
індукува́тися
індукці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
induction англійська
інду́кцыя білоруська
инду́кция болгарська
inductio «введення, представлення, проведення» латинська
induco «вводжу» латинська
in- «в-, на-, при-» латинська
dūco «воджу, веду» латинська
индукција македонська
Induktión німецька
indukcja польська
инду́кция російська
индỳкција сербохорватська
indukcia словацька
indúkcija словенська
induction французька
indukce чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України