INCA — ЕТИМОЛОГІЯ

я́га́ «зла потворна баба, відьма»

псл. (j)ęga/(j)ęza;
вважається спорідненим з лит. éngti «душити, давити, тіснити, мучити», лтс. îgt «кінчатися, чахнути; досадувати», дангл. inca «біль», дісл. ekki «печаль; сумнів»;
з формального погляду псл. (j)ęga є ім’ям, похідним від дієслова *ęgt’i, яке в слов’янських мовах не засвідчене;
менш імовірні припущення зв’язків з дінд. yákṣmas «хвороба, виснаження» (Lidén Studien 70), з алб. ídhёtё (Meyer EW 157), з лат. aeger «розстроєний, хворий» (Bern. I 268), з р. [яга́ть] «кричати», егоза́ «непосида» (Ильинский ИОРЯС 16/4, 17), з тюрк. ämgä (пор. кипч. emgen- «страждати») (Knutsson Über die sog. zweite Palatalisierung in den slavischen Sprachen, Lund 1925, 124), з фін. äkä «гнів» (Никольский ФЗ 1891/4–5, 7);
р. яга́ «зла баба, відьма», [яга́я] «рід відьми, злий дух у вигляді потворної баби», бр. яга́ «яга», п. jędza «відьма», [idza] «тс.», ч. [jaza] «зла баба», болг. [енза́] «рана, виразка», схв. jе́за «жах», стсл. ѩза «хвороба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яги́й «злий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ídhёtё албанська
яга́ «яга» білоруська
енза́ «рана, виразка» болгарська
inca «біль» давньоанглійська
yákṣmas «хвороба, виснаження» давньоіндійська
ekki «печаль; сумнів» давньоісландська
emgen- кипчацька
aeger «розстроєний, хворий» латинська
îgt «кінчатися, чахнути; досадувати» латиська
éngti «душити, давити, тіснити, мучити» литовська
jędza «відьма» польська
idza «тс.» польська
(j)ęga/(j)ęza праслов’янська
*ęgt'i праслов’янська
яга́ть «кричати» російська
егоза́ «непосида» російська
яга́ «зла баба, відьма» російська
яга́я «рід відьми, злий дух у вигляді потворної баби» російська
jе́за «жах» сербохорватська
ѩза «хвороба» старослов’янська
ämgä (пор. кипч. emgen- «страждати»)(Knutsson Über die sog. zweite Palatalisierung in den slavischen Sprachen, Lund 1925, 124) тюркські
äkä «гнів» фінська
jaza «зла баба» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України