IN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. ensemble «разом» походить від лат. insimul, утвореного з прийменника in «в», спорідненого з псл. ѵъn, укр. в, i прислівника simul «разом», спорідненого з лат. similis «подібний, такий самий», псл. samъ, укр. сам;

р. бр. анса́мбль, п. вл. ansambl, ч. ansámbl, ensemble, слц. ensemble, болг. анса́мбъл, м. анса́мбл, схв. ансàмбл, анса́мбл, слн. ansámbel;

через російську і через польську (елі́пса) мови запозичено з французької;

фр. ellipse походить від слат. нлат. ellipsis (лінгв., мат.), яке відбиває гр. ἔλλειψις «еліпсис (лінгв.); брак, нестача», утворене з префікса ἐλ- (‹ἐv-) «в(-)», спорідненого з лат. гот. нвн. англ. in, прус. en «тс.» (‹іє. *eni), i дієслова λείπω «залишаю», спорідненого з псл. Ііхъ, укр. лихи́й;

форма е́ліпсис, очевидно, походить від р. э́ллипсис, яке відбиває, мабуть, лат. ellipsis;

форма еліпсо́їд походить від фр. ellipsoïde, утвореного від ellipse за допомогою суфікса грецького походження -oïde «подібний»;

р. э́ллипс, э́ллипсис, бр. э́ліпс, э́ліпсіс, п. ч. слц. вл. elipsa, болг. м. е́липса, схв. елùпса, слн. elípsa;

припускається можливість походження псл. on- з префікса о- і вставного -n-;

префікс on-, можливо, походить від іє. *an- «на», звідки також лат. an-, гр. ἀνα-, гот. ana «тс.», або, що менш імовірно, від іє. *on- «в», звідки гр. ἐν, лат. in;

псл. *onutja, очевидно, префіксальне похідне від дієслівної основи *-outei, що збереглася у поєднанні з іншими префіксами (псл. ob-uti, укр. [обу́ти], взу́ти) і зводиться до іє. *eu-/ou- «надягати»;

р. ону́ча, бр. ану́ча, п. слц. onuca, ч. onuce, ст. onuče, схв. [onuća], слн. onúča «тс.», стсл. оноушта «взуття, сандалія»;

запозичення із західноєвропейських мов;

фр. solidaire, нім. solidárisch, англ. solidary пов’язані, очевидно, через слат. solidaris «солідарний», із словосполученнями лат. in solidum «у цілому», in sоlido «тс.», що складаються з прийменника in «в, на; у; до» і форм прикметника solidus «масивний; міцний, твердий; непорушний; повний, цілий, весь»;

р. солида́рный, бр. саліда́рны, п. вл. solidarny, ч. solidární, слц. solidárny, болг. м. солида́рен, схв. со̏лидāран, слн. solidáren;

н. Inventár (у XVIII ст.– Inventarium) «інвентар, старі меблі, пожитки» походить від слат. (юрид.) inventarium «те, що служить для знаходження, опис, список», пов’язаного з invenio «знаходжу, розкриваю, дізнаюсь», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-», пов’язаного з прийменником in «в, на», ст. en, спорідненим з гр. ἐν, [ἰv, ἐνς, дангл. двн. in, прус. en, лит. (iñg), псл. *on-, ǫ-, ѵъn-, ѵъ, укр. в, у, та дієслова venio «приходжу, прибуваю», спорідненого з гр. βαίνω «іду» (пор. на-йти). – CIC 279;

запозичення з німецької мови;

р. инвента́рь, ст. инвентариум, бр. інвента́р, п. inwentarz, ч. inventař, слц. слн. inventár, вл. inwentar, болг. инвентáр, схв. инвèнтар;

запозичення з молдавської мови;

молд. ындемы́нэ «під рукою, близько; легко, приємно» утворене з прийменників ын «у, на», що походить від лат. in «тс.», де «з», що походить від лат. de «тс.», та іменника мы́нэ «рука», що походить від лат. manus «тс.»;

нім. фр. англ. indifferent «нейтральний, байдужий» походять від лат. indifferēns, -entis «той, що не відрізняється, однаковий, байдужий», яке складається з заперечної частки in«не-» і дієприкметника differēns від дієслова differo «розсіюю, поширюю; відрізняюсь»;

запозичення з західноєвропейських мов;

р. индиффере́нтный, бр. індыферэ́нтны, п. indyferentny, ч. indiferentní, слц. indiferentný, вл. indiferentny, болг. м. индиферентен, схв. индиферèнтан, слн. indiferénten;

запозичено через посередництво німецької мови (нім. Ingenieur) з французької;

фр. ingénieur «інженер», первісно «будівельник військових машин» пов’язане з engin «машина; винахідництво», яке походить від лат. ingenium «вроджені здібності; дотепність; дотепний винахід, талант, геній», що складається з префікса in«в-, на-, при-» і основи дієслова gigno (geno) «народжую» (отже, букв. «природжене»);

р. бол г. м. инженер, бр. інжыні́р, п. inżynier, ч. inženýr, слц. inžinier, вл. inženjer, нл. inženěr, схв. инжèњēр, слн. inženír;

через посередництво німецької мови (нім. Inkasso «отримування платежів, стягнення грошей») запозичено з італійської;

іт, incásso «збір, виторг, стан. каси» утворене з прийменника in «в, до, при» (‹лат. in «тс.») та іменника cassa «скриня, каса», що походить від лат. capsa «схованка, скринька»;

р. инка́ссо, бр. інка́са, п. ч. слц. inkaso, болг. инка́со, м. Инкаса́тор, схв. инкàсо, слн. inkáso;

запозичення з французької мови;

фр. intrigue «інтрига, підступи; любовний зв’язок» (intrigant, intriguer) походить від іт. intrigo «інтрига, підступи», пов’язаного з intrigare «плутати», яке походить від лат. intrīcāre «заплутувати, збивати з толку», утвореного з прийменника in «в, на, при» та іменника tricae «дурниці, труднощі», пов’язаного з дієсловом torquere «повертати, згинати»;

р. болг. интри́га, бр. інтры́га, п. intryga, intrygować, ч. intrika, слц. вл. intriga, м. интрига, схв. нтрига, интри́га, слн. intríga;

псл. vъ;

результат фонетичної видозміни прийменника псл. *vъn (‹*ъn ‹ іє. *on), у якому початкове v- протетичного походження;

споріднене з прус. еn «в», лтс. ìе- «тс.», лит. į˜, іñ(g) «тс.», гр. ἐν, ἐνί, [ἰν], лат. en, in, ірл. in, гот. in, нвн. in;

стсл. въ зі зн. в. пов’язувалося з іє. *up-, *ub- (Meillet IF Anz. 21, 85, Études 160);

р. в, в-, во, во-, вн-, бр. у, ў, ва-, ува-, др. въ, въ(н)-, п. w, we, w(n)-, ч. v, ve, v(n)-, слц. v, vo, вл. w, we, wo, wó, нл. w, we, wo, wa, болг. в, във, у, ув, м. в, во, у, схв. у, ва-, слн. v, стсл. въ, въ(н)-;

псл. *ǫ-, *on- (перед голосними);

пов’язане з ав. ana «на, через», гот. ana «на», гр. ἀνά «на; вгору; уздовж», лат. an-(hēlō);

зіставляється також із прус. en «в», лит. į˜ [in], лтс. ìe-, двн. н. in, лат. in (en), гр. ἐν;

іє. *an-, *on-, *en-, *n̥-;

р. у- (уво́з, удо́л «низина», уто́к, у́тлый), бр. у- (уто́к), др. оу-, у- (оувозъ, удоль «долина; яма»), р.-цсл. ѫ- (ѫчьрмьнъ «червонуватий»), п. wą- (wądoł «вузька заглибина», wątły «слабкий»), ч. слц. ú- (úvoz; ч. útlý, слц. útly), вл. wu- (wutły «стомлений; слабкий»), болг. въ- (въ́тък «уток»), схв. у- (у̀долина, у̀до̄е «гірська долина»), слн. vo- (votel), стсл. ѫ- (ѭ-) (ѫтьлыи, ѭродъ);