IDEAL — ЕТИМОЛОГІЯ
ідеа́л
фр. idéal, нім. Ideál походять від пізньолат. idealis «ідеальний», пов’язаного з idea «ідея»;
р. болг. м. идеа́л, бр. ідэа́л, п. ideał, ч. слц. слн. idèāl, вл. ideal, нл. idealist, схв. идеал՛, – запозичення з французької або німецької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ідеаліза́тор
ідеаліза́ція
ідеалі́зм
ідеалізува́ти
ідеалі́ст
ідеалісти́чний
ідеа́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ідэа́л | білоруська |
| идеа́л | болгарська |
| ideal | верхньолужицька |
| idea | латинська |
| идеа́л | македонська |
| idealist | нижньолужицька |
| Ideál | німецька |
| idealis | пізньолатинська |
| ideał | польська |
| идеа́л | російська |
| идеал | сербохорватська |
| idèāl | словацька |
| idèāl | словенська |
| idéal | французька |
| idèāl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України