HYBRID — ЕТИМОЛОГІЯ
гібри́д
очевидно, через німецьке або французьке посередництво (н. Hybríde, фр. hybride) запозичено з латинської мови;
лат. hybrida [(h)ibrida] «гібрид, помісь», мабуть, запозичене через грецьку мову, де воно не збереглося, з якоїсь іншої, поки що не встановленої;
форма лат. hybrida викликана помилковим зближенням з гр. ὕβρις «зухвалість; насильство; втрата, шкода»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
hibríd
hybrid
hybrid
hybrida
hybryd
hybryda
гібри́д
гібридиза́ція
хùбрид
хибрид
хибри́д
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гібры́д | білоруська |
| хибри́д | болгарська |
| хибрид | болгарська |
| hybrida | верхньолужицька |
| ὕβρις «зухвалість; насильство; втрата, шкода» | грецька |
| hybrida «гібрид, помісь» | латинська |
| (h)ibrida «гібрид, помісь» | латинська |
| hybrida | латинська |
| hybryda | польська |
| hybryd | польська |
| гибри́д | російська |
| хùбрид | сербохорватська |
| hybrid | словацька |
| hibrìd | словенська |
| hybrid | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України