HUMMEL — ЕТИМОЛОГІЯ

джміль (ент.)

псл. čьmel (‹*skimel-) «джміль», чергуванням голосних пов’язане з komarъ;
споріднене з лит. kamãnė «джміль», kamìnė «дика бджола», лтс. kamene «джміль», прус. camus, двн. humbal, нвн. Hummel «тс.» і, далі, з лит. kimùs «хриплий», kìmti «хрипнути»;
іє. *kem- звуконаслідувального походження;
спроба пов’язання з bьčela «бджола» (‹*čьbela) (Machek ESJČ 105) малопереконлива;
р. шмель, [чмель, ще́мель], бр. чмель, п. trzmiel, [czmiel, ćmiel, śćmiel, przmiel], ч. čmel, ст. ščmel, слц. čmel’, вл. čmjeła, нл. tśmjel, полаб. stamil, слн. čmŕlj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джмели́ний
жмелі́ти «дзижчати, густи»
жміль
чміль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чмель білоруська
čmjeła верхньолужицька
humbal давньоверхньонімецька
*kem- індоєвропейська
kamene «джміль» латиська
kamãnė «джміль» литовська
kimùs «хриплий» литовська
tśmjel нижньолужицька
Hummel «тс.» нововерхньонімецька
stamil полабська
trzmiel польська
čьmel «джміль» (‹*skimel-) праслов’янська
camus прусська
шмель російська
čmel' словацька
čmŕlj словенська
чмель українська
ще́мель українська
czmiel українська
ćmiel українська
śćmiel українська
przmiel українська
čmel чеська
kamìnė «дика бджола» ?
kìmti «хрипнути» ?
bьčela «бджола» (‹*čьbela) ?
ščmel ?

кома́р «Culex» (ент.)

споріднене з лит. kamãnė «джміль», [kamìnė] «дика бджола», лтс. kamane «тс.; джміль», kamene «джміль», kamine, прус. camus «тс.»;
менш переконливе виведення від псл. komъ «брила, глиба; груда», р. ком, лтс. kams «тс.» (Nieminen LP III 187–205; Fraenkel 212), яким відповідає укр. [кім] «брила, грудка»;
припускається також (Sławski II 377–378) зв’язок з псл. *(š)čьmiti/sčemiti «затискати», укр. щеми́ти «тс.» (щодо семантики пор. лит. ùodas «комар», яке зіставляється з іє. *ōd-/ēd- «їсти», Schulze KZ 43, 41; Fraenkel 1164);
далі зіставляється з двн. humbal, свн. humbel, hummel «тс.», свн. сангл. hummen «дзижчати», дінд. camaráḥ «Bos grunniens», лит. kìmti «хрипнути», що зводяться до звуконаслідувального індоєвропейського кореня *kem-;
псл. komarъ, пов’язане чергуванням голосних з *čьmeljь «джміль»;
р. кома́р «комар; [мурашка]», [кама́р] «мурашка», бр. кама́р «комар», др. ко-маръ, п. komar, [kamor, kamosa, komos, komosa, kómas, kómora], ст. [komor, komór, kumar, kumor], ч. слц. слн. komár, вл. заст. komor, нл. ст. komar «тс.», болг. Кома́р «тс.; довгоніг, Tipula L.», [ко́мар] «темно-коричневий хрущ; ґедзь», [ку́мар] «комар», м. комар, комарец, [ку́мар], схв. кàмāр, стсл. комаръ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

камарно́ «багато комарів» (присл.)
кома́рик «вид комахи -- шкідника трави й хвойних дерев, Cecidomyia onobrychidis Br. (Cecidomyia brachyhetera Schwäg.)»
комари́ний
комари́стий «багатий на комари»
комари́ха
комари́ця «тс. Ж, Г; москіт ВеЗн»
кома́рник «тс.; комарик пшеничний, Cecidomyia tritici Kirby.»
комарня́ (зб.)
кома́рство «тс.»
комаря́ «комарик»
комаря́чий
кума́р «тс.»
кума́рка «комар звичайний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кама́р «комар» білоруська
Кома́р «тс.; довгоніг, Tipula L.» болгарська
komor верхньолужицька
humbal давньоверхньонімецька
camaráḥ «Bos grunniens» давньоіндійська
ко-маръ давньоруська
kamane «тс.; джміль» латиська
kams «тс.» латиська
kamãnė «джміль» литовська
kìmti «хрипнути» литовська
комар македонська
komar «тс.» нижньолужицька
komar польська
komъ «брила, глиба; груда» праслов’янська
*(š)čьmiti/sčemiti «затискати» праслов’янська
komarъ праслов’янська
camus «тс.» прусська
ком російська
кома́р «комар; [мурашка]» російська
кàмāр сербохорватська
hummen «дзижчати» середньоанглійська
humbel середньоверхньнімецька
hummen «дзижчати» середньоверхньнімецька
komár словацька
komár словенська
комаръ «тс.» старослов’янська
кім «брила, грудка» українська
щеми́ти «тс.» (щодо семантики пор. лит. ùodas «комар», яке зіставляється з іє. *ōd-/ēd- «їсти», Schulze KZ 43, 41; Fraenkel 1164) українська
кама́р «мурашка» українська
kamor українська
kamosa українська
komos українська
komosa українська
kómas українська
kómora українська
ко́мар «темно-коричневий хрущ; ґедзь» українська
ку́мар «комар» українська
комарец українська
ку́мар українська
komár чеська
kamìnė «дика бджола» ?
kamene «джміль» ?
kamine ?
hummel «тс.» ?
*kem- ?
*čьmeljь «джміль» ?
komor ?
komór ?
kumar ?
kumor ?
komor ?
komar «тс.» ?

комо́нь «кінь» (заст.)

псл. komonь;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з дінд. camaráḥ (різновид бика, Bos grunniens), нвн. [Hummel] (назва бика), норв. humre «тихо іржати» (Moszyński PZJP 238; Трубачев Назв. дом. жив. 50–51);
пов’язується також з кінь псл. konь (‹*komnь), прус. camnet «кінь» (Брандт РФВ 22, 139; Bohač LF 33, 107);
р. ко́мо́нь «кінь» (у піснях), др. комонь п. komu(n)ik (іст.) «кінний загін; вершник», ст. komon(n)ik «вершник» (з др.?), ч. komoň «кінь», стсл. комонь, «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

к «вершник; власник коня; стайня»
комани́ця «похітлива безплідна жінка»
комени́ця «тс.»
коменне́ «податок з верхового коня» (заст.)
коми́нниця «безплідна корова; безплідна жінка»
ком́нниця «тс.»
комо́н «тс.»
комони́ця «похітлива кобила; безплідна жінка»
комо́нний «який їде на коні» (заст.)
комо́нник «вершник» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
camaráḥ (різновид бика, Bos grunniens) давньоіндійська
комонь «кінний загін; вершник» (іст.) давньоруська
Hummel (назва бика) нововерхньонімецька
humre «тихо іржати» норвезька
komonь праслов’янська
konь (‹*komnь) праслов’янська
camnet «кінь» прусська
комонь «тс.» старослов’янська
komoň «кінь» чеська
кінь ?
ко́мо́нь «кінь» (у піснях) ?
komon(n)ik «вершник» (з др.?) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України