HOMONYM — ЕТИМОЛОГІЯ
омо́нім
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. homonyme, н. Homoným, англ. homonym походять від лат. homōnymus «однойменний; омонім», яке зводиться до гр. ὁμώνυμος «однойменний, який має те саме ім’я», що складається з основ ὁμός «однаковий» і ὄνυμα, діалектного варіанта до ὄνομα «ім’я»;
р. омо́ним, бр. амо́нім, п. homonim, ч. слц. homonymum, вл. homonym, болг. омони́м, м. хомоним, схв. хомо̀ним, слн. homoním;
Фонетичні та словотвірні варіанти
омоні́міка
омонімі́чний
омонімі́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| homonym | англійська |
| амо́нім | білоруська |
| омони́м | болгарська |
| homonym | верхньолужицька |
| ὁμώνυμος «однойменний, який має те саме ім’я» | грецька |
| homōnymus «однойменний; омонім» | латинська |
| хомоним | македонська |
| Homoným | німецька |
| homonim | польська |
| омо́ним | російська |
| хомо̀ним | сербохорватська |
| homonymum | словацька |
| homoním | словенська |
| homonyme | французька |
| homonymum | чеська |
| ὁμός «однаковий» | ? |
| ὄνομα «ім’я» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України