HIRN — ЕТИМОЛОГІЯ
церебра́льний «мозковий; утворюваний при загині кінчика язика до твердого піднебіння» (анат., лінгв.)
запозичення з французької мови;
фр. cåråbral «мозковий» походить від лат. cerebrum «мозок» (можливо, з *k῀erеsrom), що зводиться до іє. *k῀er- «найвища частина тіла, голови, ріг; верхівка», з яким пов’язані також дінд. śíras «голова; верхівка», śīrṣám «голова», ав. sarah- «голова», нперс. sar «тс.», вірм. sar «верхівка», гр. ϰάρᾱ, двн. hirni «мозок», свн. hirne, н. Hirn «тс.»;
р. церебра́льный, бр. цэрэбра́льны, п. cerebralny, ч. cerebrální, слц. сerebrálny, болг. церебра́лен, схв. це̏ребрāлан;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sarah- «голова» | авестійська |
| цэрэбра́льны | білоруська |
| церебра́лен | болгарська |
| sar «верхівка» | вірменська |
| ϰάρᾱ | грецька |
| hirni «мозок» | давньоверхньонімецька |
| śíras «голова; верхівка» | давньоіндійська |
| *k῀er- «найвища частина тіла, голови, ріг; верхівка» | індоєвропейська |
| cerebrum «мозок» (можливо, з *k῀erеsrom) | латинська |
| Hirn «тс.» | німецька |
| cerebralny | польська |
| церебра́льный | російська |
| ребрāлан | сербохорватська |
| hirne | середньоверхньнімецька |
| сerebrálny | словацька |
| cåråbral «мозковий» | французька |
| cerebrální | чеська |
| śīrṣám «голова» | ? |
| sar «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України