HERR — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення, перший компонент якого являє собою адвербіалізовану форму орудного відмінка двоїни колишнього іменника *гаръ «данина», що походить від дісл. harr (haerr) «князь» (букв. «сивий») чи harri «князь», споріднених з двн. днн. hēr «благородний, почесний, високий, прекрасний», нвн. hehr «величний, священний, високий», Herr «пан», herrlich «чудовий»;

слово *гаръ лежить в основі слів бе́згар, га́рний та ін;

щодо семантики пор. пов’язане з *гаръ п. haru-haru, ni pieniędzy, ni towaru «гару-гару, ні грошей, ні товару»;

запозичення з угорської мови;

уг. korhely ([korhel]) «розбещений; розпусник, гультяй, п’яниця; (початково) ледар, нікчема» походить від н. Chórherr «чернецьканонік» (букв. «пан хору»), утвореного з іменників Chor «хор» і Herr «пан», пов’язаного з hehr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий»), яке продовжує пгерм. *haira «сірий, сивий», споріднене з ірл. сīаr «темний»;

п. ч. [korhel] «п’яниця», слц. korhel’ «тс.»;

запозичене з німецької мови частково за посередництвом російської (у значенні «учень військового училища»);

н. Junker «великий поміщик у Пруссії; панич; (військ.) юнкер (як скорочення від Fahnenjunker)» через свн. junchёrre походить від двн. junchērro (букв.) «молодий пан», складного слова, утвореного з компонентів junc-, пов’язаного з двн. нвн. jung «молодий», i hērro (‹ двн. hē˘rro (‹ hēriro) «пан», нвн. Herr «тс.»), утвореного від hēr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий, із сивим волоссям»), яке споріднене з дангл. hār «сірий; сивий», англ. hoar(y), дісл. hārr «тс.», псл. sěrъ, укр. сі́рий;

р. бр. болг. ю́нкер, п. junkier, ч. слц. junker, вл. júnker (іст.) «юнкер (поміщик у Німеччині)», нл. junkor, схв. jyнкер, слн. júnker «тс.»;