HERR — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
га́рма-да́рма «даремно»
складне утворення, перший компонент якого являє собою адвербіалізовану форму орудного відмінка двоїни колишнього іменника *гаръ «данина», що походить від дісл. harr (haerr) «князь» (букв. «сивий») чи harri «князь», споріднених з двн. днн. hēr «благородний, почесний, високий, прекрасний», нвн. hehr «величний, священний, високий», Herr «пан», herrlich «чудовий»;
слово *гаръ лежить в основі слів бе́згар, га́рний та ін;
щодо семантики пор. пов’язане з *гаръ п. haru-haru, ni pieniędzy, ni towaru «гару-гару, ні грошей, ні товару»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́рмодармо
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hēr «благородний, почесний, високий, прекрасний» | давньоверхньонімецька |
harr «князь» (haerr)(букв. «сивий») | давньоісландська |
hēr «благородний, почесний, високий, прекрасний» | давньонижньонімецька |
hehr «величний, священний, високий» | нововерхньонімецька |
haru-haru | польська |
гаръ «данина» | ? |
harri «князь» | ? |
Herr «пан» | ? |
herrlich «чудовий» | ? |
гаръ | ? |
бе́згар | ? |
га́рний | ? |
пов'язане | ? |
towaru «гару-гару, ні грошей, ні товару» | ? |
ко́ргель «безладний, неохайний розпусний парубок»
запозичення з угорської мови;
уг. korhely ([korhel]) «розбещений; розпусник, гультяй, п’яниця; (початково) ледар, нікчема» походить від н. Chórherr «чернецьканонік» (букв. «пан хору»), утвореного з іменників Chor «хор» і Herr «пан», пов’язаного з hehr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий»), яке продовжує пгерм. *haira «сірий, сивий», споріднене з ірл. сīаr «темний»;
п. ч. [korhel] «п’яниця», слц. korhel’ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сīаr «темний» | ірландська |
Chórherr «чернецьканонік» (букв. «пан хору») | німецька |
Chor «хор» | німецька |
Herr «пан» | німецька |
hehr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий») | німецька |
korhel «п’яниця» | польська |
*haira «сірий, сивий» | прагерманська |
korhel' «тс.» | словацька |
korhely «розбещений; розпусник, гультяй, п’яниця; (початково) ледар, нікчема» ([korhel]) | угорська |
korhel | угорська |
korhel «п’яниця» | чеська |
ю́нкер «поміщик у Німеччині; (заст.) учень військового училища» (іст.)
запозичене з німецької мови частково за посередництвом російської (у значенні «учень військового училища»);
н. Junker «великий поміщик у Пруссії; панич; (військ.) юнкер (як скорочення від Fahnenjunker)» через свн. junchёrre походить від двн. junchērro (букв.) «молодий пан», складного слова, утвореного з компонентів junc-, пов’язаного з двн. нвн. jung «молодий», i hērro (‹ двн. hē˘rro (‹ hēriro) «пан», нвн. Herr «тс.»), утвореного від hēr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий, із сивим волоссям»), яке споріднене з дангл. hār «сірий; сивий», англ. hoar(y), дісл. hārr «тс.», псл. sěrъ, укр. сі́рий;
р. бр. болг. ю́нкер, п. junkier, ч. слц. junker, вл. júnker (іст.) «юнкер (поміщик у Німеччині)», нл. junkor, схв. jyнкер, слн. júnker «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юнкерня́
«юнкери (учні військового училища)»
(зб.)
ю́нкерство
«юнкери (в обох значеннях)»
(зб.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hoar(y) | англійська |
ю́нкер | білоруська |
ю́нкер | болгарська |
júnker «юнкер (поміщик у Німеччині)» (іст.) | верхньолужицька |
hār «сірий; сивий» | давньоанглійська |
junchērro «молодий пан» (букв.) | давньоверхньонімецька |
jung «молодий» | давньоверхньонімецька |
hārr «тс.» | давньоісландська |
junkor | нижньолужицька |
Junker «великий поміщик у Пруссії; панич; (військ.) юнкер (як скорочення від Fahnenjunker)» | німецька |
jung «молодий» | нововерхньонімецька |
Herr «тс.» | нововерхньонімецька |
junkier | польська |
sěrъ | праслов’янська |
ю́нкер | російська |
jyнкер | сербохорватська |
junchёrre | середньоверхньнімецька |
junker | словацька |
júnker «тс.» | словенська |
сі́рий | українська |
junker | чеська |
junc- | ? |
hēriro «пан» | ? |
hēr «знатний, високий, чудовий» (первісно «сивий, із сивим волоссям») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України