HEBEN — ЕТИМОЛОГІЯ

ге́вер «ручка пилки»

запозичення з середньоверхньонімецької мови;
свн. hever «пристрій для піднімання», héber «тс.» пов’язане з heben (нвн. heben) «піднімати», спорідненим з гот. hafian «тс.», лат. саріо «хапаю», гр. κάπτω «тс.; жадібно ковтаю», лтс. kàmpt «хапати», алб. kap «тс.»;
п. [hewar] «пристрій для піднімання важких речей», слц. hever «тс.», ч. ст. hever «знаряддя для пересування воза»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kap «тс.» албанська
hafian «тс.» готська
κάπτω «тс.; жадібно ковтаю» грецька
саріо «хапаю» латинська
kàmpt «хапати» латиська
hewar «пристрій для піднімання важких речей» польська
hever «пристрій для піднімання» середньоверхньнімецька
hever «тс.» словацька
hever «знаряддя для пересування воза» чеська
héber «тс.» ?
heben «піднімати» ?
hever «знаряддя для пересування воза» ?

обце́ньки «щипці, кліщі»

запозичення з польської мови;
п. obcęgi, [obcągi], ст. hebcągi «тс.» походять від нвн. Hébzange, утвореного з основ дієслова heben «підіймати», спорідненого з haben «мати», дісл. hafa «тс.», лат. capio «беру», та іменника Zange «кліщі, щипці», спорідненого з англ. tongs, гол. tang, дісл. töng «тс.», дінд. dа́śati «кусається», гр.δάκνω «кусаю», алб. dan «кліщі»;
можливий зв’язок і з нім. Hufzange «ковальські кліщі для відривання підків», утвореним з основ слів Huf «копито» і Zange (Шаровольський ЗІНО ІІ);
р. [обце́нки], бр. абцугі́, [абцэнгі, абцэнькі] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обцекги (1598)
обце́ньґи «кліщі; кліщі для відривання підків»
обце́нька «кліщі шевця»
опцьонґі «обценьки»
о́цанки
о́цо́нки
цьоньки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dan «кліщі» албанська
tongs англійська
абцугі́ білоруська
tang голландська
dа́śati «кусається» давньоіндійська
hafa «тс.» давньоісландська
töng «тс.» давньоісландська
capio «беру» латинська
Hufzange «ковальські кліщі для відривання підків» німецька
Hébzange нововерхньонімецька
obcęgi польська
обце́нки російська
абцэнгі українська
абцэнькі «тс.» українська
obcągi ?
hebcągi «тс.» ?
heben «підіймати» ?
haben «мати» ?
Zange «кліщі, щипці» ?
гр.δάκνω «кусаю» ?
Huf «копито» ?

ка́бель

запозичене з французької мови через посередництво німецької чи голландської (нім. Kábel, гол. kabel);
фр. câble «трос, якірний канат» походить від пров. або порт. cable «тс.», яке зводиться до контамінованого утворення з нар. лат. саp(u)lum «налигач, трос, канат», похідного від лат. саріо, -еrе «брати, хапати», спорідненого з гот. hafjan «підіймати», двн. heffan, нвн. heben «тс.», гр. κάπτω «хапаю, поглинаю», лтс. kàmpt «хапати», і ар. ḥabl «трос, канат, мотузок», повʼязаного з ḥábala «звʼязав», гебр. ḥébhel «мотузок, канат», арам. ḥabhlā́ «мотузок, шнур»;
р. бр. ка́бель, п. ч. kabel, слц. слн. kábel, вл. kabl, болг. м. ка́бел, схв. кȁбел;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́бельник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ḥabl «трос, канат, мотузок» арабська
ḥábala «звʼязав» арабська
ḥabhlā́ «мотузок, шнур» арамейська
ка́бель білоруська
ка́бел болгарська
kabl верхньолужицька
ḥébhel «мотузок, канат» гебрайська
kabel голландська
hafjan «підіймати» готська
κάπτω «хапаю, поглинаю» грецька
heffan давньоверхньонімецька
саріо латинська
kàmpt «хапати» латиська
ка́бел македонська
саp(u)lum «налигач, трос, канат» народнолатинська
Kábel німецька
heben «тс.» нововерхньонімецька
kabel польська
cable «тс.» португальська
cable провансальська
ка́бель російська
кȁбел сербохорватська
kábel словацька
kábel словенська
câble «трос, якірний канат» французька
kabel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України