HEALS — ЕТИМОЛОГІЯ

га́лстук «краватка»

запозичення з німецької мови;
нім. Hálstuch «нашийна хустка» або Hálsstück «річ для шиї» утворене з основ іменників Hals «шия», спорідненого з двн. днн. гот. hals, дангл. heals, лат. collus (‹ colsus) «тс.», і Tuch «хустка», спорідненого з двн. tuoh, днн. дфриз. dōk, гол. doek, або Stück «кусок; штука»;
р. бр. га́лстук, п. halsztuk «краватка, нашийник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гальшту́к «нашийник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́лстук білоруська
doek голландська
hals готська
heals давньоанглійська
hals давньоверхньонімецька
tuoh давньоверхньонімецька
hals давньонижньонімецька
dōk давньонижньонімецька
dōk давньофризька
collus «тс.» (‹ colsus) латинська
Hálstuch «нашийна хустка» німецька
halsztuk «краватка, нашийник» польська
га́лстук російська
Hálsstück «річ для шиї» ?
Hals «шия» ?
Tuch «хустка» ?
Stück «кусок; штука» ?

декольте́

запозичення з французької мови;
фр. décolleté «декольте» пов’язане з décolleter «декольтувати; (ст.) знімати з шиї хусточку», утвореним за допомогою заперечного префікса dé- від collet «комірець» – демінутивної форми від col «комір», пов’язаного з cou «шия», що продовжує лат. collum «тс.», споріднене з гот. hals, дангл. heals, нвн. Hals «тс.»;
іє. *quel«крутити, вертіти» (до семантики пор. р. верте́тьво́рот, воротни́к);
р. декольте́, бр. дэкальтэ́, п. dekolt, ч. слц. слн. dekolté, болг. м. деколте́, схв. декòлтē;
Фонетичні та словотвірні варіанти

декольто́ваний
декольтува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дэкальтэ́ білоруська
деколте́ болгарська
hals готська
heals давньоанглійська
*q «крутити, вертіти» (до семантики пор. р. верте́ть -- во́рот, воротни́к) індоєвропейська
collum «тс.» латинська
деколте́ македонська
Hals «тс.» нововерхньонімецька
dekolt польська
декольте́ російська
декòлтē сербохорватська
dekolté словацька
dekolté словенська
décolleté «декольте» французька
dekolté чеська
décolleter «декольтувати; (ст.) знімати з шиї хусточку» ?
collet «комірець» ?
col «комір» ?
cou «шия» ?

кольє́ «намисто з коштовного каміння, перлів та ін.»

запозичення з французької мови;
фр. collier «намисто; нашийник, хомут» виводиться з лат. collare «вид кайданів на шиї; нашийник», що походить від іменника collum «шия», ст. collus «тс.», спорідненого з гот. дісл. днн. hals, дангл. heals, нвн. Hals «тс.»;
р. колье́, бр. калье́, п. kolia, ч. kolier, koliér, kolié, collier, слц. collier, болг. колие́, схв. кòљē, слн. koljé «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калье́ білоруська
колие́ болгарська
hals готська
heals давньоанглійська
hals давньоісландська
hals давньонижньонімецька
collare «вид кайданів на шиї; нашийник» латинська
Hals «тс.» нововерхньонімецька
kolia польська
колье́ російська
кòљē сербохорватська
collier словацька
koljé «тс.» словенська
collier «намисто; нашийник, хомут» французька
kolier чеська
koliér чеська
kolié чеська
collier чеська
collum «шия» ?
collus «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України