HAND — ЕТИМОЛОГІЯ

ганте́ль

через російську мову запозичене з німецької;
нвн. Hantel «гантель», запроваджене як спортивний термін у 1816 p., походить від нн. hantel «рукоятка», спорідненого з нвн. Hand «рука»;
р. гантель, бр. гантель· n. hantia;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гантель білоруська
hantel «рукоятка» нижньонімецька
Hantel «гантель» нововерхньонімецька
Hand «рука» нововерхньонімецька
гантель російська

ганчі́рка

запозичення з польської мови;
п. hanczurka «ганчірка» походить від нвн. Hándscheure «шматина для витирання рук», утвореного з основ іменника Hand «рука» і дієслова scheuern «терти, чистити» (снн. schüren), яке, можливо, походить від фр. ст. escurer «чистити, доглядати», пов’язаного з лат. excurare «піклуватися», curare «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ганчір
ганчір
ганчіра «ганчірка»
ганчірана
ганчірник
ганчірястий «подібний до ганчірки»
ганчіряччя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
excurare «піклуватися» латинська
Hándscheure «шматина для витирання рук» нововерхньонімецька
hanczurka «ганчірка» польська
escurer «чистити, доглядати» французька
Hand «рука» ?
scheuern «терти, чистити» (снн. schüren) ?
escurer «чистити, доглядати» ?
curare «тс.» ?

ге́ндель «гендлярство»

через польську мову запозичене з німецької;
нвн. Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» утворене від дієслова hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти», похідного від іменника Hand «рука», двн. hant «тс.», спорідненого з дангл. hand, дісл. hǫjnd, гот. handus «тс.», hinþan «ловити»;
бр. га́ндаль «торгівля», п. handel, ч. слц. handl «тс.», вл. handler «торговець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гандел
гандель (XVII ст.)
га́ндель «тс.»
гандли (1591)
гандлюва́ти
гандля́р «торговець»
ганду́ла «баришник»
гемблюва́ти
генде́лик «закусочна, ларьок»
гендлюва́ти
гендля́р
гендля́рство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́ндаль «торгівля» білоруська
handler «торговець» верхньолужицька
handus «тс.» готська
hand давньоанглійська
hant «тс.» давньоверхньонімецька
hǫjnd давньоісландська
Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» нововерхньонімецька
handel польська
handl «тс.» словацька
handl «тс.» чеська
hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти» ?
Hand «рука» ?
hinþan «ловити» ?

канта́пка «ремінець, яким скріплюються дві частини ціпа»

результат видозміни форми [анта́бка] «ручка, держак», [aнта́ба] «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати»);
бр. ст. кантаба «засувка, ручка» (1556), гантаба «тс.» (1682);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кантаба «засувка, ручка» (1556), (ст.) білоруська
гантаба «тс.» (1682) білоруська
hanthaba давньоверхньонімецька
Hándhabe німецька
Hand «рука» німецька
haben «мати» німецька
анта́бка «ручка, держак» ?
aнта́ба «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України