HAND — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ганте́ль
через російську мову запозичене з німецької;
нвн. Hantel «гантель», запроваджене як спортивний термін у 1816 p., походить від нн. hantel «рукоятка», спорідненого з нвн. Hand «рука»;
р. гантель, бр. гантель· n. hantia;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гантель | білоруська |
hantel «рукоятка» | нижньонімецька |
Hantel «гантель» | нововерхньонімецька |
Hand «рука» | нововерхньонімецька |
гантель | російська |
ганчі́рка
запозичення з польської мови;
п. hanczurka «ганчірка» походить від нвн. Hándscheure «шматина для витирання рук», утвореного з основ іменника Hand «рука» і дієслова scheuern «терти, чистити» (снн. schüren), яке, можливо, походить від фр. ст. escurer «чистити, доглядати», пов’язаного з лат. excurare «піклуватися», curare «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ганчір
ганчір
ганчіра
«ганчірка»
ганчірана
ганчірник
ганчірястий
«подібний до ганчірки»
ганчіряччя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
excurare «піклуватися» | латинська |
Hándscheure «шматина для витирання рук» | нововерхньонімецька |
hanczurka «ганчірка» | польська |
escurer «чистити, доглядати» | французька |
Hand «рука» | ? |
scheuern «терти, чистити» (снн. schüren) | ? |
escurer «чистити, доглядати» | ? |
curare «тс.» | ? |
ге́ндель «гендлярство»
через польську мову запозичене з німецької;
нвн. Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» утворене від дієслова hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти», похідного від іменника Hand «рука», двн. hant «тс.», спорідненого з дангл. hand, дісл. hǫjnd, гот. handus «тс.», hinþan «ловити»;
бр. га́ндаль «торгівля», п. handel, ч. слц. handl «тс.», вл. handler «торговець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гандел
гандель
(XVII ст.)
га́ндель
«тс.»
гандли
(1591)
гандлюва́ти
гандля́р
«торговець»
ганду́ла
«баришник»
гемблюва́ти
генде́лик
«закусочна, ларьок»
гендлюва́ти
гендля́р
гендля́рство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́ндаль «торгівля» | білоруська |
handler «торговець» | верхньолужицька |
handus «тс.» | готська |
hand | давньоанглійська |
hant «тс.» | давньоверхньонімецька |
hǫjnd | давньоісландська |
Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» | нововерхньонімецька |
handel | польська |
handl «тс.» | словацька |
handl «тс.» | чеська |
hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти» | ? |
Hand «рука» | ? |
hinþan «ловити» | ? |
канта́пка «ремінець, яким скріплюються дві частини ціпа»
результат видозміни форми [анта́бка] «ручка, держак», [aнта́ба] «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати»);
бр. ст. кантаба «засувка, ручка» (1556), гантаба «тс.» (1682);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кантаба «засувка, ручка» (1556), (ст.) | білоруська |
гантаба «тс.» (1682) | білоруська |
hanthaba | давньоверхньонімецька |
Hándhabe | німецька |
Hand «рука» | німецька |
haben «мати» | німецька |
анта́бка «ручка, держак» | ? |
aнта́ба «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України