HAJ — ЕТИМОЛОГІЯ
гай
псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;
менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;
р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаї́на
«гай»
гайний
гайни́к
«місце, де росте гай Я; лісник»
гайовий
гайови́к
«лісовик»
гайчу́к
«син лісника»
загай
«зарість, хащі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гай | білоруська |
| haj | верхньолужицька |
| гаи | давньоруська |
| *gāi- «співати» | індоєвропейська |
| gaj | нижньолужицька |
| Hag «огорожа» | німецька |
| gaj | польська |
| *gajь | праслов’янська |
| gatь | праслов’янська |
| gajiti «кричати, галасувати» | праслов’янська |
| гай «галас» | російська |
| гай | російська |
| гȃј (у складних топонімах) | сербохорватська |
| háj | словацька |
| го́їти «залишати жити, вирощувати» (первісне) | українська |
| гать | українська |
| háj | чеська |
| Hain «двн. hagan) «гай» | ? |
| гай | ? |
гай-гай (емоційний вигук; вигук для відгону хижих птахів)
результат фонематичного оформлення інстинктивного вигуку, паралельний до ай;
поширене також в інших індоєвропейських (дінд. свн. фр. ст. рум. hai) i неіндоєвропейських мовах (напр., тат. һай, һай-һай – вигуки для вираження емоцій);
п. [haj] (емоційний вигук; імперативний вигук до тварин), ч. haj (імперативний вигук до птахів), схв. hȃj (емоційний вигук);
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́йкати
«кричати гай»
гайна́
(вигук для відгону яструба)
гая
(вигук для відгону птахів)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| haj (емоційний вигук; імперативний вигук до тварин) | польська |
| hȃj (емоційний вигук) | сербохорватська |
| haj (імперативний вигук до птахів) | чеська |
| ай | ? |
гайнок «туди, там»
запозичення з польської мови;
п. [hajnok] «тс.» утворене з давнього вказівного прислівника haj «туди, там», спорідненого з ч. ст. aj «от», мор. [áj] «так», вл. haj «так», вказівного займенника ono «те», спорідненого з укр. он, він, та частки -k, тієї самої, що і в укр. [тут-ки, тепе́рки];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| haj «так» | верхньолужицька |
| áj «так» | моравське |
| hajnok «тс.» | польська |
| он | українська |
| тут-ки | українська |
| тепе́рки | українська |
| aj «от» | чеська |
| haj «туди, там» | ? |
| aj «от» | ? |
| ono «те» | ? |
| він | ? |
| -k | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України