GREIFEN — ЕТИМОЛОГІЯ

грип

р. грипп, бр. грып, п. grypa, ч. chřipka, слц. chrípka, вл. gripa, нл. chřipawa, болг. м. грип, схв. грȕп, грȕпа, слн. grípa;
запозичене, очевидно, з французької мови;
фр. grippe «грип» є похідним від дієслова gripper «схоплювати», що зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
менш переконливе виведення фр. grippe від р. хрип (Schuchardt Slavod. 69; Gamillscheg 492; Фасмер І 459);
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грипо́зний
грипува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грып білоруська
грип болгарська
gripa верхньолужицька
грип македонська
chřipawa нижньолужицька
greifen «тс.» нововерхньонімецька
grypa польська
хрип російська
грипп російська
грȕп сербохорватська
грȕпа сербохорватська
chrípka словацька
grípa словенська
grīpan «хапати» франкська
grippe «грип» французька
grippe французька
chripka чеська
gripper «схоплювати» ?

гриф «довга вузька частина струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни; (заст.) рукоятка шаблі»

;
р. болг. гриф, бр. грыф, п. gryf «гриф; ручка; зуб підкови»;
запозичення з німецької мови;
нвн. Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» повʼязане з дієсловом greifen «хапати», двн. grifan, спорідненими з дангл. grīpan, гот. greipan, лит. griebti «тс.», лтс. gribêt «хотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гри́пик «частина скрипки, до якої привʼязані струни»
грифик «зуб підкови»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
гриф болгарська
greipan готська
grīpan давньоанглійська
grifan давньоверхньонімецька
gribêt «хотіти» латиська
griebti «тс.» литовська
Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» нововерхньонімецька
gryf польська
гриф російська
greifen «хапати» ?

гриф «печатка, штемпель із зразком підпису»

запозичене через посередництво російської мови з французької;
фр. griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» повʼязане з дієсловом griffer «хапати кігтями; дряпати», видозміною дієслова gripper «тс.», яке зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
р. гриф, бр. грыф;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
greifen «тс.» нововерхньонімецька
гриф російська
grīpan «хапати» франкська
griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» французька
griffer «хапати кігтями; дряпати» ?
gripper «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України