GREIFEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
грип
р. грипп, бр. грып, п. grypa, ч. chřipka, слц. chrípka, вл. gripa, нл. chřipawa, болг. м. грип, схв. грȕп, грȕпа, слн. grípa;
запозичене, очевидно, з французької мови;
фр. grippe «грип» є похідним від дієслова gripper «схоплювати», що зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
менш переконливе виведення фр. grippe від р. хрип (Schuchardt Slavod. 69; Gamillscheg 492; Фасмер І 459);
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грипо́зний
грипува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грып | білоруська |
грип | болгарська |
gripa | верхньолужицька |
грип | македонська |
chřipawa | нижньолужицька |
greifen «тс.» | нововерхньонімецька |
grypa | польська |
хрип | російська |
грипп | російська |
грȕп | сербохорватська |
грȕпа | сербохорватська |
chrípka | словацька |
grípa | словенська |
grīpan «хапати» | франкська |
grippe «грип» | французька |
grippe | французька |
chripka | чеська |
gripper «схоплювати» | ? |
гриф «довга вузька частина струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни; (заст.) рукоятка шаблі»
;
р. болг. гриф, бр. грыф, п. gryf «гриф; ручка; зуб підкови»;
запозичення з німецької мови;
нвн. Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» повʼязане з дієсловом greifen «хапати», двн. grifan, спорідненими з дангл. grīpan, гот. greipan, лит. griebti «тс.», лтс. gribêt «хотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гри́пик
«частина скрипки, до якої привʼязані струни»
грифик
«зуб підкови»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
гриф | болгарська |
greipan | готська |
grīpan | давньоанглійська |
grifan | давньоверхньонімецька |
gribêt «хотіти» | латиська |
griebti «тс.» | литовська |
Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» | нововерхньонімецька |
gryf | польська |
гриф | російська |
greifen «хапати» | ? |
гриф «печатка, штемпель із зразком підпису»
запозичене через посередництво російської мови з французької;
фр. griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» повʼязане з дієсловом griffer «хапати кігтями; дряпати», видозміною дієслова gripper «тс.», яке зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
р. гриф, бр. грыф;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
greifen «тс.» | нововерхньонімецька |
гриф | російська |
grīpan «хапати» | франкська |
griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» | французька |
griffer «хапати кігтями; дряпати» | ? |
gripper «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України