GLANS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гля́нець
запозичення з німецької мови;
нім. Glanz «блиск» споріднене з псл. *ględěti, укр. гляді́ти;
р. гля́нец, (заст.) глянц, бр. гля́нец, п. glans, рідк. діал. glanc, ч. слц. розм. glanc, болг. гланц, схв. глȁнц;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґля́нець
глянс
ґлянс
глянсо́ваний
гля́нсовий
глянсува́ти
глянсува́тий
глянц
ґлянц
гля́нце́ви́й
глянцува́ти
глянцюва́ти
глянцюва́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гля́нец | білоруська |
| гланц | болгарська |
| Glanz «блиск» | німецька |
| glans | польська |
| *ględěti | праслов’янська |
| гля́нец (заст.) | російська |
| глȁнц | сербохорватська |
| glanc | словацька |
| гляді́ти | українська |
| glanc | чеська |
| glanc | ? |
| glanc | ? |
| glanc | ? |
огло́ни «пухирі, пухлини на яснах у коней; зубний камінь; неприємний присмак голоду»
очевидно, псл. *o-gъlony (або *o-glony);
споріднене з *žьl̥na «жовна», želǫdь «жолудь», лат. glans «тс.», glandula «залоза»;
іє. *gu̯el-, *gu̯el-, *gu̯lā- «дуб, жолудь»;
пізніша форма [оголо́ни] з вторинним повноголоссям виникла в результаті сприйняття форми [огло́ни] як полонізму;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оголо́ни
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *gu̯el- | індоєвропейська |
| glans «тс.» | латинська |
| *o-gъlony (або *o-glony) | праслов’янська |
| *ž «жовна» | ? |
| želǫdь «жолудь» | ? |
| glandula «залоза» | ? |
| *gu̯<SUB>e</SUB>l- | ? |
| *gu̯lā- «дуб, жолудь» | ? |
| оголо́ни | ? |
мірабе́ль (сорт жовтої сливи)
запозичення з французької мови;
фр. mirabelle «тс.» походить від іт. mirabella, mirobolano, яке через лат. myrobalanum «тс.» зводиться до гр. μύροβάλανον «бальзам з горіхової пальми», що складається з основ іменників μύρον «солодкий сік, запашна олія, бальзам», спорідненого з дангл. smeoru, smeru «жир», двн. smero «ТС.», лит. smarsas «мазь, жир», і βάλανος «жолудь; горіх», спорідненого з лат. glans «жолудь», лит. gὶlė, псл. zělǫdь «тс.», укр. жо́лудь;
недостатньо обґрунтоване пов’язання з назвою містечка Мірабо (Mirabeau) на півдні Франції (Słownik wyr. obcych 481. ССРЛЯ 6, 1038);
р. мирабе́ль, бр. мірабе́ль, п. mirabela, ч. mirabelka, слц. mirabela, mirabelka, болг. мирабе́л, схв. мира́бēлка, слн. mirabéla;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мірабе́ль | білоруська |
| мирабе́л | болгарська |
| μύροβάλανον «бальзам з горіхової пальми» | грецька |
| smeoru | давньоанглійська |
| smero «ТС.» | давньоверхньонімецька |
| mirabella | італійська |
| myrobalanum «тс.» | латинська |
| glans «жолудь» | латинська |
| smarsas «мазь, жир» | литовська |
| gὶlė | литовська |
| mirabela | польська |
| zělǫdь «тс.» | праслов’янська |
| мирабе́ль | російська |
| мира́бēлка | сербохорватська |
| mirabela | словацька |
| mirabelka | словацька |
| mirabéla | словенська |
| жо́лудь | українська |
| mirabelle «тс.» | французька |
| mirabelka | чеська |
| mirobolano | ? |
| μύρον «солодкий сік, запашна олія, бальзам» | ? |
| smeru «жир» | ? |
| βάλανος «жолудь; горіх» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України