GIEßEN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з ісландської мови через німецьку (нім. Geyser «тс.») і російську;

ісл. Geysir (назва відомого гарячого джерела в Ісландії) утворене від основи дієслова geysa «вибухати, бити джерелом», спорідненого з двн. gioʒan «лити», нвн. gießen «тс.», гр. χέω (χείω) «ллю»;

р. бр. болг. ге́йзер, п. gejzer, ч. слц. geizír, вл. geiser, м. гејзир, схв. гèјзēр, слн. geizír, géjzir;

запозичення з західноєвропейських мов;

н. Diffusión, фр. англ. diffusion походять від лат. diffūsio «розлиття, розширення, поширення», пов’язаного з diffundere «розливати, поширювати», утвореним за допомогою префікса dis- «роз-» від fundere «лити», спорідненого з гот. giutan, дангл. gēotan, двн. giozan, нвн. gießen «тс.»;

р. диффу́зия, бр. дыфу́зія, п. dyfuzja, ч. difuze, слц. difúzia, болг. дифу́зия, м. дифузија, схв. дùфӯзија, слн. difúzija;

засвоєний новолатинський науковий термін;

нлат. infusoria створено у XVIII ст. від дієслова лат. īnfundo «наливаю, вливаю», що складається з префікса in- «в-, на-» і дієслова fundo «ллю», спорідненого з гот. giutan «лити», двн. giozan, нвн. gießen «тс.», дінд. ju-hóti, juhut «ллє у вогонь, приносить жертву»;

назва пов’язана з тим, що інфузорії вперше було виявлено в теплих настойках на рештках організмів;

р. болг. Инфузо́рия, бр. інфузо́рыя, ч. infuzória (мн.), слц. infuzórium, м. инфузорија, схв. инфỳзōрūј, инфỳзōрија, слн. infuzórij;