GIBBER — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жбир «скеля, гора; височина; намул, мілина; сіножаті, порослі купиною та кущами»
очевидно, псл. *žьbirъ;
у такому разі споріднене з лат. gibber «горбатий; бугристий», gibber «горб, бугор», gibbus «випуклий», gibbus «горб»;
іє. *geibh- «гнути, згинати, нагинати»;
слц. заст. žbár(a) «підпірка», żber «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *geibh- «гнути, згинати, нагинати» | індоєвропейська |
| gibber «горбатий; бугристий» | латинська |
| gibber «горб, бугор» | латинська |
| gibbus «випуклий» | латинська |
| gibbus «горб» | латинська |
| *žьbirъ | праслов’янська |
| žbár(a) «підпірка»«тс.» | словацька |
| żber «підпірка»«тс.» | словацька |
| żber «підпірка»«тс.» | словацька |
жи́бець «зубниця бульбиста, Dentaria bulbifera L.» (бот.)
загальноприйнятої етимології не має;
зіставлялося з укр. [жибрій] «жабрій, Galeopsis L.», р. [жибрий] «серпій, Serratula L.», слн. žîbrc «китятки, Polygala chamaebuxus» (Фасмер II 51), а також з р. [жбечо́к] «ликова мотузка», лат. gibber «горб», gibbus «тс.» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 125);
р. [жибе́ц] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gibber «горб» | латинська |
| gibbus «тс.» | латинська |
| жибрій «жабрій, Galeopsis L.» | російська |
| жибрий «серпій, Serratula L.» | російська |
| жбечо́к «ликова мотузка» | російська |
| жибе́ц «тс.» | російська |
| žîbrc «китятки, Polygala chamaebuxus» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України