GECK — ЕТИМОЛОГІЯ

ґах «джиґун, чепурун»

запозичення з польської мови;
п. gach «коханець, джиґун» (можливо, також ч. ст. hachna (лайлива назва жінки), мор. [hach] «гультяй») походить від свн. gouch ([gāch]) «зозуля; молокосос, дурень; шахрай» (нвн. Gauch «тс.»), що разом із спорідненими днн. gāk, gōk, дангл. gēac, дісл. gaukr зводиться до звуконаслідувального пгерм. *gauka-, з яким пов’язане двн. guckōn «кувати» (про зозулю);
непереконливі пов’язання з нвн. Geck «джиґун, жевжик» (Malinowski Beitr. zur vergl. Sprachforsch. VI 1870, 279; Korbut PF IV 402; Kaestner DL 10), а також погляд на gach як на згрубілу форму від gamrat «коханець, розпусник» (Brückner 130–131; Bern. I 294);
ч. [hach], ст. hachna виводиться також (Machek ESJČ 155) від свн. hache (знев.) «парубок; дівка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґафува́ти «тс.; гарно одягатися»
ґахува́ти «чепурити(ся)» (ся)>
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gēac давньоанглійська
guckōn «кувати» (про зозулю) давньоверхньонімецька
gaukr давньоісландська
gāk давньонижньонімецька
gōk давньонижньонімецька
hach «гультяй» моравське
Gauch нововерхньонімецька
Geck «джиґун, жевжик» нововерхньонімецька
gach «коханець, джиґун» (можливо, також ч. ст. hachna (лайлива назва жінки) польська
gamrat «коханець, розпусник» польська
*gauka- прагерманська
gouch «зозуля; молокосос, дурень; шахрай» ([gāch])(нвн. Gauch «тс.») середньоверхньнімецька
gāch середньоверхньнімецька
hache «парубок; дівка» (знев.) середньоверхньнімецька
hachna чеська
hach чеська
hachna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України