Підтримати проєкт!

GAT — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

гать
зад
кат

гать

псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гат
га́та
гати́ти «робити загату; скидати в одне місце велику кількість; бити»
гаті́нка «гатіння»
га́тка
зага́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
come англійська
гаць білоруська
hat «став» верхньолужицька
qiman «приходити» готська
βάσις «крок» грецька
βαίνω «іду, приходжу» (‹*βανιω) грецька
gātúḥ «хід, дорога» давньоіндійська
ghaṭanam «зв’язок, сполучення» давньоіндійська
гать «гать, гребля» давньоруська
venio «приходжу» латинська
gãju «(я) йшов» латиська
góti «іти» литовська
gat «тс.» нижньолужицька
kommen нововерхньонімецька
gać польська
gatь праслов’янська
*gajiti «огороджувати» праслов’янська
га́чи «штани» російська
гать російська
гȃт «гать, гребля» сербохорватська
hať «гать» словацька
gát «тс.» словенська
hať «гать; (ст.) густий чагарник» чеська
*g ?
Відключити рекламу

зад

пор. структуру і походження слів над, під, пе́ред;
при цьому Мейє порівнює -dь з гр. -ϑα, -ϑεν, а Відеман – з гр. -δov (у ἔν-δον «всередину»), спорідненим з -δην, -δα, -δε;
більш імовірним здається пояснення псл. zadь як утворення з прийменника za i суфікса dь (Шанский ЭСРЯ II 6, 27; КЭСРЯ 113; Преобр. I 240; Brückner 643; Machek ESJČ 708; Meillet RÉS 9, 127; Wiedemann BB 30, 222 і далі);
псл. zadь, яке часто пов’язується з ав. zadah «зад», гр. χόδανος «тс.», χέζω «випорожняюся», вірм. jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)», дінд. hádati «випорожняється», ірл. gead «зад» (з дангл.), алб. dhjes «випорожняюся», нн. gat «зад» (Младенов 173; Boisacq 1052–1053; Torp 123; Osten-Sacken AfSlPh 32; Hübschmann Arm. 470; Pedersen Kelt. Gr. I 160; Uhlenbeck 357; Holthausen ZfSlPh 24, 267);
р. бр. зад, др. задъ «спина, зад», п. слц. вл. zad «зад», ч. záda «спина», zád «корма», болг. зад «за, позаду, ззаду», м. зад «тс.; слідом за; після», схв. зȁдњӣ «задній; останній», слн. zádnji «тс.», zád «позаду, ззаду», стсл. задъ «спина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взад «назад»
відза́ддя «полова»
зад «слідом за, позаду»
зади́ня «пряма кишка і задній прохід»
за́ді(сь) «позаду, ззаду»
за́дки
задкува́ти
за́дник
за́дники «невеликі прибудови до задньої стіни клуні»
за́дниця «кусок сукна, що надівається ззаду»
задни́чий «задній»
за́дній
задня́к «корма (задня частина судна)»
задо́к
зза́ду
наза́д
наза́ді «ззаду»
наза́дний «реакційний»
наза́дник «тс.»
назадни́цтво «регрес»
назадо́вець «реакціонер»
оза́док
поза́д
поза́ддя «тс.»
поза́дки «залишки від рідкої їжі на дні»
поза́дний «задній»
поза́дниця «задня половина запаски»
поза́дній «задній»
поза́ду
поза́дь «залишки зерна, змішані зі сміттям»
уза́д «назад»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zadah «зад» авестійська
dhjes «випорожняюся» албанська
зад білоруська
зад «за, позаду, ззаду» болгарська
zad «зад» верхньолужицька
jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)» вірменська
-ϑα грецька
-ϑεν грецька
-δov (у ἔν-δον «всередину») грецька
-δην грецька
-δα грецька
-δε грецька
χόδανος «тс.» грецька
χέζω «випорожняюся» грецька
hádati «випорожняється» давньоіндійська
задъ «спина, зад» давньоруська
gead «зад» (з дангл.) ірландська
зад «тс.; слідом за; після» македонська
gat «зад» нижньонімецька
zad «зад» польська
zadь праслов’янська
za праслов’янська
-dь праслов’янська
zadь праслов’янська
зад російська
зȁдњӣ «задній; останній» сербохорватська
zad «зад» словацька
zádnji «тс.»«позаду, ззаду» словенська
zád «тс.»«позаду, ззаду» словенська
задъ «спина» старослов’янська
záda «спина»«корма» чеська
zád «спина»«корма» чеська
структуру ?
під ?
пе́ред ?

кат

запозичення з польської мови;
п. kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя», як і ч. слц. вл. нл. kat «кат», повʼязується (Jakobson Word 8, 388) з ката́ти, р. ката́ть, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
пор. лат. tortor «кат», похідне від torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури»;
виводиться також як запозичення (Трубачев Этимология 1965, 76–77) з ав. kāϑa«відплата, покарання (на страшному суді)»;
спочатку katъ могло бути назвою дії, звідки значення п. «лихо, нещастя»;
менш переконливі повʼязання з ка́яти(ся) (Kořínek LF 17, 347–356), з свн. gat, нвн. Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» (Janko Slavia 7, 785–790), з р. хват, п. chwat (Machek ESJČ 245) та ін;
р. [кат] «кат; знаряддя фізичного покарання», бр. кат;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зака́тний «звірячий, лютий»
кати́ня «жінка-кат; тортури»
каті́вка «жінка-кат»
катівня́ «тортури»
каті́вня
каті́вство
катува́ти
ка́туш «вʼязниця»
кату́ша «тортури, катування»
катю́га
катю́жний «катівський»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kāϑa «відплата, покарання (на страшному суді)» авестійська
katъ авестійська
кат білоруська
kat «кат» верхньолужицька
tortor «кат» латинська
torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури» латинська
kat «кат» нижньолужицька
Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» нововерхньонімецька
kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя» польська
chwat польська
ката́ть російська
хват російська
кат «кат; знаряддя фізичного покарання» російська
gat середньоверхньнімецька
kat «кат» словацька
kat «кат» чеська
ката́ти ?
ка́яти(ся) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України