GARSTIG — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. skarědь «гидота», skarědъ «огидний», skarędъ «тс.»;

споріднене з дінд. (ava-)skaraḥ «екскременти», (apa-)skaraḥ «тс.», дісл. skarn «гній, послід», снн. scharn, гр. σϰω̃ρ (σϰανός) «тс.», лат. -cerda «послід, гній», ірл. sceirdim «випльовую»;

менш імовірні пов’язання з алб. shkarzónj, shkarëzónj, skarzénj «волочу по болоті; зневажаю, ображаю» (Meyer EW 407), з лит. skarà «клапоть», skárti «порватися» (Matze-nauer LF 20, 5), із нвн. garstig «гидкий» (Machek ESJČ 611);

іє. *skar-;

неприйнятними є виведення слова з гр. Ἰσϰαριώτης «Іскаріот» (Желтов ФЗ, 1876/1, 20) і твердження (Львов Этимология 1966, 152, 153) про польське походження укр. шкарі́дь та інших західнослов’янських відповідників (ре- флексація h (ě) як і та кінцевий наголос суперечать цьому припущенню);

р. [ска́редь] «мотлох, погань», бр. [шка́редзь] «мотлох», др. скарѣдый, скарядый «гидкий, огидний, брудний, роз- пусний», п. szkarada «мерзота, гидота; потвора, страховище», ст. skarady «гидкий», ч. škareda «потвора», škaredý «гидкий», ст. škarědý «тс.», слц. [škareda] «потвора», škaredý «гидкий», вл. škerjeda «бруд, нечистота», нл. škarjeda «бруд, гидота; сморід», [škarjada, škarada] «тс.», болг. скаре́ден «ощадливий, який знає порядок і робить усе вчасно», м. скареден «бридкий, непристойний», схв. ска̏редан, ска̏радан «тс.», стсл. скарѣдиѥ «неприємне відчуття, огида», скарѧдь «гидкий»;