GAGA — ЕТИМОЛОГІЯ
га́га «птах з родини качок, Somateria molissima L.» (орн.)
псл. gaga, звуконаслідувального походження;
споріднене з лтс. gāga «вид морського птаха»;
р. бр. болг. га́га «тс.», схв. гàгула «вид водяного птаха», слн. gága «качка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґа́ґа
«тс.»
гага́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́га «тс.» | білоруська |
| га́га «тс.» | болгарська |
| gāga «вид морського птаха» | латиська |
| gaga | праслов’янська |
| гàгула «вид водяного птаха» | сербохорватська |
| gága «качка» | словенська |
| га́га «тс.» | ? |
гага́кати «голосно викрикувати»
різнорідні звуконаслідувальні утворення, паралельні до лит. gogëti «гоготати», лтс. gãgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «кричати, гоготати», дісл. gaga «насміхатися, глузувати», алб. gogësinj «позіхаю; ригаю»;
р. гага́кать, бр. [га́гаць], п. [gagać], ч. gagati, gágati, схв. га́гати, слн. gàgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґа́ґати
«кричати»
(про гусей)
ґе́ґати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gogësinj «позіхаю; ригаю» | албанська |
| га́гаць | білоруська |
| gaga «насміхатися, глузувати» | давньоісландська |
| gãgât «тс.» | латиська |
| gogëti «гоготати» | литовська |
| gagać | польська |
| гага́кать | російська |
| га́гати | сербохорватська |
| gāgen | середньоверхньнімецька |
| gàgati | словенська |
| gagati | чеська |
| gágati | чеська |
| gāgern «кричати, гоготати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України