FUNDAMENT — ЕТИМОЛОГІЯ
фунда́мент «підземна (підводна) кам’яна або бетонна основа споруди (будинку); [система печей у хаті разом із припічком Ме]»
запозичене з латинської мови, можливо, через польське посередництво (Фасмер IV 210; Richhardt 49);
лат. fundāmentum «фундамент» пов’язане з fundus «основа, дно»;
р. бр. фунда́мент, п. ч. слц. вл. fundament, болг. м. фундаме́нт, схв. фу́ндамен(а)т, слн. fundamѐnt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фадама́нтє
«місце, на якому стояла хата»
фуда́мент
фундамента́льний
фунда́ментний
фундаментува́ти
фундаментъ
(XVII ст.)
худа́мент
хунда́мент
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фунда́мент | білоруська |
фундаме́нт | болгарська |
fundament | верхньолужицька |
fundāmentum «фундамент» | латинська |
fundus «основа, дно» | латинська |
фундаме́нт | македонська |
fundament | польська |
фунда́мент | російська |
фу́ндамен (а)т | сербохорватська |
fundament | словацька |
fundamѐnt | словенська |
fundament | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України