FRONS — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *brъstь ‹ *brŭd-tis або *brŭs-tis;

споріднене з дангл. brustian «пускати паростки», bréotan «ламати», дісл. brióta «тс.», двн. proӡ, свн. broӡ «брунька, паросток», brieӡen «відламувати гілки», brosem «хлібна крихта», broseme, нвн. Brósame(n) «тс.»;

можливо, сюди ж лат. frutex «кущ, чагарник», fruticāre «відламувати гілки»;

іє. *bhrud- (*bhreu-d-) «проростати, набрякати» або *bhreus- «тс.», до якого зводиться й укр. [бру́хо], р. брю́хо;

допускається також (ЭССЯ 3, 58) зв’язок з псл. *brъsati «обшморгувати, обривати»;

зближення з борщ (Потебня РФВ 4, 216), з лат. frons «лоб» (Petr BB 21, 210) менш переконливі;

р. [брость] «брунька», п. [brość] (з укр.), слц. brost «брунька бука», болг. бръ́ст «молоді паростки», м. брст, схв. брст «молоді паростки, молоде листя», слн. bŕst «брунька, паросток, лоза»;

малоймовірний зв’язок з лат. frons «листя, зелень», гр. δρόνα «квіти, трави» (Solmsen KZ 35, 474–476);

споріднене з лит. dìrti «зрізати дернину», дінд. dīṛnáḥ «розщеплений», кімр. darn «частина, кусок»;

псл. *d^ьṛnъ «дерен», субстантивований пасивний дієприкметник від derǫ, dьrati «дерти»;

р. дёрн, бр. дзёран, дзярно́, др. дьрнъ, п. darń, [darn], каш. [darna, dzarna], ч. слц. drn, вл. dorn, нл. dern, derno, болг. дрън «грудка, кусок», слн. dŕn «дерен», стсл. дрънъ «тс.»;

псл. (j)a-brędь, (j)a-brědъ;

утворене за допомогою нині відмерлого праслов’янського префікса (прийменника) *(j)a, що споріднений з дінд. ā «до, при» (іє. *ē/ō), від псл. *bręd-ь/bręd-ъ, спорідненого з лит. brę́sti, bréndau «набрякати, набирати силу, дозрівати», brandà «зрілість, стиглість», branduolỹs «ядро, кісточка (плоду)», лтс. briêst «зріти, достигати», bruôds «брунька», ірл. bruinne «груди», лат. frons «лоб, чоло», а також лит. bríedis «лось», лтс. briêdis «олень», прус. braydis «лось», алб. brî, brînі «ріг, роги»;

основа *brend-/brei̯d-/broi̯d- ‹ іє. *bher- «видаватися, стирчати (зокрема, про пагони рослин, роги тварин)»;

менш переконливі пов’язання з іє. *bher- «блиск, білість, жовтавий колір», який розглядається як варіант іє. *bhel- «білий» (Moszyński JP 1957, 37/4, 293–295; Machek ESJČ 214), з дірл. brenn (‹ *bhrendh-nā-) «бризкати, бити струмком» (Pokorny 167–168), гр. βrīˊϑω «маю вагу, перебуваю обтяженим (також про колосся, плоди)» (Bern. I 84–85);

пояснення компонента ja- у ч. jabřadka і його слов’янських відповідниках впливом ч. jеhněd (‹ псл. *jagnęda) «котики (на рослинах)» сумнівне;

п. [jabrzędź, jabrządź, jabrząd] (бот.) «тополя біла, Populus alba L.» Mak, ч. ст. jabřadka (жін. р.) «пагін виноградної лози, гілка», jabřadek (чол. р.) «тс.», слц. [jabrat’] (зб.) «гілки верболозу (на Вербній неділі)»;