FOLD — ЕТИМОЛОГІЯ

дипло́м

через посередництво латинської мови запозичено з грецької;
гр. δίπλωμα «аркуш, документ (складений удвоє)» пов’язане з διπλοώ «складаю вдвоє», утвореним з основ δι- (δίς) «дво-» і -πλ- (нульового ступеня від іє. *pel-) «складати, згинати», спорідненої з гот. falþan «тс.», дангл. fealdan, нвн. falten, англ. fold «тс.»;
р. дипло́м, бр. дыпло́м, п. dyplom, ч. слц. вл. diplom, нл. diplomatija, болг. ди́плома, рідко дипло́м, схв. диплóма, слн. diplóma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездипло́мний
дипл (і)ома
дипл (і)омъ (XVII ст.)
диплома́нт
диплома́т
диплома́тика
дипломати́чний
диплома́тія
дипло́мник
дипломо́ваний
дипломува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fold «тс.» англійська
дыпло́м білоруська
ди́плома болгарська
diplom верхньолужицька
falþan «тс.» готська
δίπλωμα «аркуш, документ (складений удвоє)» грецька
fealdan давньоанглійська
diplomatija нижньолужицька
falten нововерхньонімецька
dyplom польська
дипло́м російська
диплóма сербохорватська
diplom словацька
diplóma словенська
дипло́м українська
diplom чеська
διπλοώ «складаю вдвоє» ?
δι- «дво-» (δίς) ?
-πλ- «складати, згинати» (нульового ступеня від іє. *pel-) ?

фа́лда «складка»

через польське посередництво запозичене з німецької мови;
свн. valde, двн. fald, нвн. Falte «складка», falten «складати» споріднені з англ. fold, дісл. falda, гот. falþan «тс.», далі з дінд. puṭaḥ «складка, кишеня», алб. pal’ε «складка»;
р. бр. фа́лда, п. fałda, fałd, ч. fald, слц. falda, fald, вл. fałda, болг. м. фа́лта, схв. [фа̏лда, фа̑лта];
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́вда
фалд
фалди́на
фалди́стий
фалдува́ти «збирати в складки»
фалды (1627)
хва́лда
хванд
хва́ндик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pal'ε «складка» албанська
fold англійська
фа́лда білоруська
фа́лта болгарська
fałda верхньолужицька
falþan «тс.» готська
fald давньоверхньонімецька
puṭaḥ «складка, кишеня» давньоіндійська
falda давньоісландська
фа́лта македонська
Falte «складка» нововерхньонімецька
falten «складати» нововерхньонімецька
fałda польська
fałd польська
фа́лда російська
фа̏лда сербохорватська
лта сербохорватська
valde середньоверхньнімецька
falda словацька
fald словацька
fald чеська

фельд'є́гер «військовий або урядовий кур’єр»

н. Féldjäger утворене зі слова Feld (свн. vёlt(а), двн. fёld «поле»), спорідненого з англ. field «тс.», дісл. fold «земля», лит. plótas «площа», псл. рolje, укр. по́ле, і Jäger «мисливець, стрілець»;
запозичення з німецької мови;
р. фельдъе́герь, бр. фельд’е́гер, п. feldjeger, болг. фелде́гер;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
field «тс.» англійська
фельд'е́гер білоруська
фелде́гер болгарська
fёld «поле» давньоверхньонімецька
fold «земля» давньоісландська
plótas «площа» литовська
Féldjäger (свн. vёlt(а) німецька
Jäger «мисливець, стрілець» німецька
Feld німецька
feldjeger польська
рolje праслов’янська
фельдъе́герь російська
по́ле українська

фоте́ль «крісло»

запозичення з французької мови;
фр. fauteuil «тс.» походить від франк. *faldistôl «складний стілець» (двн. faltistuol «тс.»), що є складним словом, утвореним з основи дієслова fald(i) «складати», спорідненого з н. falten «складати, згортати», англ. fold «складати», та іменника stôl «стілець», що відповідає двн. свн. stuol, гот. stōls, псл. stolъ, укр. стіл;
р. фоте́ль, п. ч. слц. fotel, м. фоте́лjа, схв. фо̀тељ, фотеља, слн. fotélj;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fold «складати» англійська
stōls готська
stuol давньоверхньонімецька
faltistuol давньоверхньонімецька
фоте́лjа македонська
falten «складати, згортати» німецька
fotel польська
stolъ праслов’янська
фоте́ль російська
фо̀тељ сербохорватська
фотеља сербохорватська
stuol середньоверхньнімецька
fotel словацька
fotélj словенська
стіл українська
*faldistôl «складний стілець» (двн. faltistuol «тс.») франкська
fald(i) «складати» франкська
stôl «стілець» франкська
fauteuil «тс.» французька
fotel чеська

по́ле

псл. polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля», похідне від роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий»;
очевидно, споріднене з лат. раlam «відкрито, явно», шв. fala «рівнина, пустище», нвн. -falen (у назвах West-f., Ost-f.), а також з лит. plónas «тонкий», лтс. plâns «тс.; плоский, рівний», прус. plonis «тік, токовище», лат. plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня», гр. πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)», хет. раlḫi «широкий» і більш віддаленими двн. feld «поле», дісл. fold «земля, земна куля; суша, ґрунт», дангл. folde, днн. folda «тс.»;
іє. *р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати», похідне від *реl- (*роl-) «широко відкрите рівне місце, простір»;
можливе також зіставлення з алб. shpall «відкриваю» (Jokl Studien 83–84) і вірм. hoł «земля, порох, ґрунт» (Meillet MSL 8, 154; Matzenauer LF 13, 177; Mіkkola Ursl. Gr. І 49, ІІІ 35), а також виведення з іє. *реl- «сірий», букв. «світлий» (Тrubačev ZfSl 3, 677);
менш імовірний зв’язок з стсл. полѣти «палати, горіти», пламѧ «полум’я» (Terras ZfSlPh 19, 120–121) або з слн. рéljati «гнати, вести» (Baudouin ZfSlPh 19, 120–121);
р. бр. по́ле «поле», др. поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви», п. роle «поле, простір; зона, смуга, район», ч. слц. роle «тс.», вл. нл. роlo «поле, рівнина», полаб. рüli (рülš), болг. поле́, м. поле «тс.; долина», схв. пȍље «поле», слн. рólje «тс., рівнина», стсл. полѥ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запі́льний «який знаходиться за полями»
передпі́лля «смуга загороджень попереду головної лінії оборони при відсутності безпосереднього контакту з противником»
полі́вка «невеликий польовий та лісовий гризун, подібний до миші; польова газета; [рівнина, поле, відкрите поле]»
полони́на́ «безліса ділянка в Карпатах, яка використовується для пасовиська та сінокосу; [гірська рівнина, пасовисько на верховині]»
полони́нка «гуцульська обрядова пісня (виконується під час вигону худоби на полонини)»
полони́стий «пологий, похилий, спадистий»
полоня́ни́к «ведмідь, що живе на полонині»
польова́нець «мисливець»
польо́ванє «полювання»
польова́ть «злучатися, паруватися» (про корову)
польови́к «жи-тель полів, рівнин; польовий біс»
польови́на «поляна, невелике за розміром поле»
польо́вка «газета або бойовий листок, що випускається на полі Л; (зоол.) польова миша, нориця, Hypudaeus arvalis Нед»
по́льский «польовий»
полюва́ти «шукати диких тварин з метою убити чи піймати їх; [мати бажання паруватися (про корову)]»
полюва́ч «мисливець»
полю́х «житель родючих, врожайних рівнин (навколо Коломиї); землероб із Поділля»
поля́вина «поляна, рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу»
поля́на «тс.; [відкрите поле; цілина Чаб; корова, народжена на вигоні Нед]»
поля́нець
поля́ни «східнослов’янське плем’я, яке жило в Середньому Подніпров’ї»
поляни́н
поляни́ця «тс.»
пулюва́ть «злучатися» (про свиней)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shpall «відкриваю» албанська
по́ле «поле» білоруська
поле́ болгарська
роlo «поле, рівнина» верхньолужицька
hoł «земля, порох, ґрунт» вірменська
πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)» грецька
folde давньоанглійська
feld «поле» давньоверхньонімецька
fold «земля, земна куля; суша, ґрунт» давньоісландська
folda «тс.» давньонижньонімецька
поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви» давньоруська
*р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати» індоєвропейська
*реl- «широко відкрите рівне місце, простір» (*роl-) індоєвропейська
*реl- «сірий» індоєвропейська
раlam «відкрито, явно» латинська
plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня» латинська
plâns «тс.; плоский, рівний» латиська
plónas «тонкий» литовська
поле «тс.; долина» македонська
роlo «поле, рівнина» нижньолужицька
рüli (рülš) полабська
роle «поле, простір; зона, смуга, район» польська
polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля» праслов’янська
роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий» праслов’янська
plonis «тік, токовище» прусська
по́ле «поле» російська
пȍље «поле» сербохорватська
роle «тс.» словацька
рéljati «гнати, вести» словенська
рólje «тс., рівнина» словенська
полѣти «палати, горіти» старослов’янська
пламѧ «полум’я» старослов’янська
полѥ «тс.» старослов’янська
раlḫi «широкий» хетська
роle «тс.» чеська
fala «рівнина, пустище» шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України