FOCUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
боґач «хліб, малай, пиріг»
запозичення з угорської мови;
уг. pogácsa «тс.» походить від схв. пòгача «прісний хліб, корж», яке разом з болг. пога́ча, м. погача «тс.», слн. pogáča «булка» зводиться до іт. focaccia «пшеничний корж», що походить від пізньолат. focacea «коржик», утвореного від лат. focus «вогнище, вогонь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бога́ж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пога́ча | болгарська |
| focaccia «пшеничний корж» | італійська |
| focus «вогнище, вогонь» | латинська |
| погача «тс.» | македонська |
| focacea «коржик» | пізньолатинська |
| пòгача «прісний хліб, корж» | сербохорватська |
| pogáča «булка» | словенська |
| pogácsa «тс.» | угорська |
буха́н «хлібина»
припускається і власне слов’янське походження цих форм (Ильинский ИОРЯС 20/3, 80; Преобр. І 56; Sadn.– Aitz. VWb. І 78);
форми з у (буха́н) пізніші, можливо, виникли під впливом народноетимологічного зближення з бу́хнути «набухати»;
свн. vochenze, fochenz «вид печива, білий хліб», двн. fochenza походить від лат. focācius «спечений у попелі», пов’язаного з focus «вогонь»;
очевидно, через польську мову запозичено з середньоверхньонімецької;
р. Буха́нка, [бо́хон], бр. буха́нка, баха́нка, бо́хон,п. bochen, bochenek, ч. bochan, bochánek, bochník, слц. bocheň, bochník, нл. bochan, bochank;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бахо́нька
бо́хан
боханецъ
(1699)
бохане́ць
бохенки
(XVII ст.)
бохі́нка
бохі́нник
«пекар»
бохнє́
бохня́к
бохня́ка
бо́хон
бо́хоне́ць
бохо́нка
бохо́нок
бохонъ
(1529)
бохо́нька
бохуне́ць
боху́нка
буханець
буханка
бухи́нка
бухо́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буха́нка | білоруська |
| fochenza | давньоверхньонімецька |
| focācius «спечений у попелі» | латинська |
| bochan | нижньолужицька |
| bochank | нижньолужицька |
| bochen | польська |
| bochenek | польська |
| vochenze | середньоверхньнімецька |
| bocheň | словацька |
| bochník | словацька |
| бо́хон | українська |
| баха́нка | українська |
| бо́хон | українська |
| bochan | чеська |
| bochánek | чеська |
| bochník | чеська |
| бу́хнути «набухати» | ? |
| fochenz «вид печива, білий хліб» | ? |
| focus «вогонь» | ? |
| Буха́нка | ? |
фойє́ «зал у театрі для перебування глядачів перед початком вистави та в антрактах»
запозичення з французької мови;
фр. foyer «фойє» (спочатку «місце, де можна зігрітися», букв. «вогнище»), походить від нар.-лат. focārium, пов’язаного з лат. focus «тс.»;
р. фойе́, заст. фойэ́, бр. фае́, п. ч. foyer, болг. фоайе́, м. фоаjе́, схв. фоа̀jе́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фае́ | білоруська |
| фоайе́ | болгарська |
| focus «тс.» | латинська |
| фоаjе́ | македонська |
| focārium | народнолатинська |
| foyer | польська |
| фойе́ | російська |
| фоа̀jе́ | сербохорватська |
| foyer «фойє» (спочатку «місце, де можна зігрітися», букв. «вогнище») | французька |
| foyer | чеська |
| фойэ́ | ? |
фу́зія «старовинна рушниця з кременем»
запозичення з польської мови;
п. fuzja походить від фр. fusil «рушниця», фр. ст. foisil, fuisil і далі від нар.-лат. *fŏcīlis «з каменю викресаний вогонь», пов’язаного з focus «вогнище»;
р. бр. фузе́я, ч. fusilovati «стріляти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фузе́я
фу́зия
«тс.»
фузі́йник
«вояк, озброєний фузією»
хву́зія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фузе́я | білоруська |
| *fŏcīlis «з каменю викресаний вогонь» | народнолатинська |
| focus «вогнище» | народнолатинська |
| fuzja | польська |
| fuisil | польська |
| фузе́я | російська |
| fusil «рушниця» | французька |
| foisil | французька |
| fusilovati «стріляти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України