FLIRT — ЕТИМОЛОГІЯ
флірт «залицяння, кокетування»
запозичення з англійської мови;
англ. flirt «фліртувати; кокетка» виводиться від фр. ст. fleureter «лабузнитися, лестити, фліртувати», первісно «пурхати з квітки на квітку», пов’язаного з fleurete (суч. фр. fleurette) «компліменти, лестощі», букв. «квіточка» (фр. fleur ‹ лат. flōs, род. в. flōris «тс.»);
необґрунтована гіпотеза (Holub–Lyer 170) про звукообразне й експресивне походження англ. flirt;
р. болг. флирт, бр. флірт, п. ч. слц. flirt, вл. flirtować, м. флерт, схв. фле̏рт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фліртува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| flirt «фліртувати; кокетка» | англійська |
| flirt | англійська |
| флірт | білоруська |
| флирт | болгарська |
| flirtować | верхньолужицька |
| флерт | македонська |
| flirt | польська |
| флирт | російська |
| фле̏рт | сербохорватська |
| flirt | словацька |
| fleureter «лабузнитися, лестити, фліртувати» | французька |
| fleurette «компліменти, лестощі» | французька |
| flirt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України